Облік і оподаткування орендної плати за землю

Розмір орендної плати може змінюватися. Так, при виявленні недоліків земельної ділянки, які не передбачені у договорі оренди і які перешкоджають використанню земельної ділянки за призначенням, орендар може вимагати:

– відшкодування витрат на усунення недоліків;

– зменшення орендної плати;

– відрахування з орендної плати певної суми своїх витрат на усунення таких недоліків (з обов’язковим попереднім письмовим повідомленням про це орендодавця).

Листом ДПА України від 27.10.2000 № 14312/7/18-0617 визначено, що суб’єкти малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності не звільняються від сплати орендної плати за землю, хоча при цьому згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 „Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727” не є платниками земельного податку за земельні ділянки, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності. При передачі цих земельних ділянок під будови, споруди, їх частинами іншим суб’єктам, які в свою чергу використовують їх для здійснення своєї підприємницької діяльності, земельний податок сплачують на загальних підставах.

Згідно зі статтею 3 п 3.1.1 Закону України „Про податок на додану вартість” операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому орендодавець зобов’язаний виписати податкову накладну. Тому підприємство-орендар при нарахуванні або сплаті сум орендної плати (з урахуванням податку на додану вартість) отримує право на податковий кредит, тобто право зменшити на суму „орендного” ПДВ суму податкових зобов’язань звітного періоду. При цьому датою виникнення права на податковий кредит, згідно з правилом „першої події”, вважається або дата списання грошових коштів з банківського рахунка орендаря, або дата отримання податкової накладної.Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” орендодавець нараховує ПДВ на суму орендної плати, зазначеної в договорі оренди. У цьому пункті зазначено, що продаж здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Ставка ПДВ визначена у статті 6 Закону про ПДВ і становить 20 % від бази оподаткування. Таким чином, сума, яку необхідно сплатити буде складатись із суми орендної плати та суми ПДВ (20 % від суми орендної плати).

Сума орендної плати обумовлюється сторонами у договорі поряд з іншими умовами. Договір оренди є різновидом договорів майнового найму, відносини за якими регулюються главою 25 Цивільного кодексу України. Оскільки умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору, то сума орендної плати залишається незмінною до кінця строку дії договору, якщо сторони не дійдуть згоди щодо зміни суми орендної плати (у бік збільшення або зменшення).

Порядок бухгалтерського обліку оперативної оренди регулює П(С)БО 14 „Оренда”. Згідно з п. 8 П(С)БО 14 облік переданого в оперативну оренду майна ведуть на балансі орендодавця. Суму орендної плати, яку належить отримати за звітний період, включають до складу інших операційних доходів підприємства. Оприбуткування орендарем майна, отриманого в оренду, відображається за дебетом позабалансового рахунка 01 „Орендовані необоротні активи”, тобто облік ведеться на забалансовому рахунку. Сума нарахованої орендної плати буде відображатися за дебетом рахунку обліку витрат звітного періоду залежно від мети використання земельної ділянки.

Якщо орендодавцями виступають сільські, селищні чи міські ради, які не є платниками ПДВ, то незалежно від податкового статусу орендаря (тобто незалежно від того, є він платником ПДВ чи ні) під час відображення цієї операції у в обліку орендаря не буде бухгалтерських проводок, пов’язаних із ПДВ.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно з вимогами Перехідних положень Земельного кодексу України необхідно обов’язково переоформити суб’єктам господарювання недержавної форми власності права власності або оренди протягом трьох років: 2002–2005 рр.

Нові обставини і практика оренди вимагають постійного удосконалення її регулювання. До найбільш актуальних із існуючих проблем, на нашу думку, належать: