Особливості бухгалтерського і податкового обліку бартерних операцій

Щодо податкового кредиту, то при здійсненні бартеру з неплатниками ПДВ ні та, ні інша сторона права на податковий кредит не має: платник ПДВ – у зв’язку з відсутністю як податкової накладної, так і самого ПДВ в ціні придбаного товару, неплатник ПДВ – у зв’язку з відсутністю права на податковий кредит апріорі. Але це стосується тільки операцій, які відбулись до набрання чинності Закону України “Про податок на прибуток” від 16.01.03 № 469-VI при аналізі цього Закону № 469-VI. Ці зміни не змогли не завдати певних проблем наладженій системі здійснення бартерних операцій. Так, починаючи з 7 лютого 2003 року (з дати офіційного опублікування Закону № 496 у газеті “Урядовий кур’єр”), податкові зобов’язання і податковий кредит з ПДВ за договорами, що не передбачають грошової оплати за відвантажені (отримані) товари (роботи, послуги), нараховують у звичайному (як для операцій купівлі/продажу товарів за гроші) порядку. Отже, тепер сторона, яка відвантажує за першою подією бартерного контракту товари, як і раніше повинна одразу нараховувати податкові зобов’язання, а його контрагент, який отримав товари, вже має право включати їх вартість до складу валових витрат і збільшувати (підкреслюємо лише з 07.02.03) податковий кредит. Тобто у період застосування податкових послаблень виник, так би мовити. розрив у часі: особа, яка одержала, наприклад, 29 січня поточного року товари, розрахунок за які передбачений не в грошовій формі, мала право збільшити валові витрати... і зобов’язана була заповнити Книгу обліку продажу товарів. Зрозуміло, податковий кредит ця особа отримає лише на дату проведення заключної (балансуючої) операції, цей казус, зрозуміло, залишиться на совісті законодавців.

Дата визначення податкової події

Згідно з положенням пп. 11.3.4 п. 11.3 ст. 11 Закону, “Про податок на прибуток”, датою збільшення валового доходу у випадку здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка із подій, яка відбулась раніше:

– або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку;

– або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку.

Валові витрати, згідно з положенням пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону „Про податок на прибуток”, відображаються за датою другої події.

Згідно з положеннями пп. 7.3.4 Закону „Про податок на додану вартість”, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що відбулась раніше, або дата відвантаження платникам податку товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, який підтверджує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відображення бартерних (товарообмінних) операцій у бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку здійснюються два види бартерних операцій: обмін подібними і неподібними активами [3]. Кожний з цих видів має свої правила відображення в бухгалтерському обліку.

Розглянемо бухоблік бартеру неподібними активами, оскільки він зустрічається найчастіше. Для цього необхідно розглянути визначення “справедлива вартість”, бо саме виходячи з неї, відображаються в бухгалтерському обліку дохід і первинна вартість запасів при здійсненні бартерних операцій.

Отже, згідно з п. 4 П(С)БО 19, справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснено обмін активами або оплата зобов’язання у результаті операції між зацікавленими і незалежними сторонами. У П(С)БО 19 визначення справедливої вартості розглянуто в розрізі конкретних об’єктів. Наведемо в табличній формі визначення звичайної вартості для запасів (табл. 1).

Виходячи із визначення п. 4 П (С)БО 19, справедлива вартість повинна визначатися на рівні ринкової ціни, так як при цьому відбувається обмін між зацікавленими та незалежними сторонами. Визначення справедливої вартості на рівні ринкової дає підґрунтя стверджувати про її схожість із податковою звичайною ціною. Тому для зручності обліку рекомендується справедливу вартість визначати в такому ж порядку, як і податкову звичайну ціну.

Згідно з п. 23 П(С)БО 15, сума доходу за бартерною угодою визначається за справедливою вартістю отриманих запасів або тих, які підлягають отриманню підприємством, зменшеною або збільшеною, відповідно, на суму отриманих або переданих грошових коштів і їх еквівалентів. Тобто якщо в податковому обліку дохід визначається в розмірі звичайної ціни відвантажених запасів, то в бухгалтерському обліку – виходячи зі справедливої вартості отриманих при обміні запасів.Первинна вартість запасів, придбаних в обмін на неподібні активи, визнається справедливою вартістю отриманих запасів (п. 13 П(С)БО 9) [4]. Таке визначення первинної вартості запасів, отриманих при бартері, створює підґрунтя для того, щоб стверджувати, що величина ТЗВ, пов’язана з доставкою таких запасів, не включається в їх первинну вартість, а отже, включається у валові витрати без участі в перерахунку згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону „Про податок на прибуток”.