Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України

Рис. 1. Динаміка індексів цін за 1997–2004 роки

Рис. 2. Динаміка коефіцієнта індексації балансової вартості основних засобів за 1997–2004 роки

Стосовно середніх і малих підприємств ситуація інша. Вони мають невисокий рівень рентабельності, тому для них дооцінка основних засобів, яка призведе до збільшення частки амортизації і відповідно зменшення суми прибутку, не доцільна.

Разом з тим на підприємствах України спостерігається інша тенденція. Сутність її полягає у тому, що ряд підприємств здійснюють дооцінку основних засобів, які є повністю амортизованими на даний час, але продовжують використовуватись у виробництві. Прикладом можуть слугувати дочірні підприємства НАК „Нафтогаз України”.

Безумовно, така господарська операція не пов’язана із зміною ринкової кон’юнктури на певний вид основних засобів. ЇЇ також не можна розглядати як зміну корисності активу, оскільки така дооцінка проводиться без попереднього капітального ремонту, дообладнання, модернізації або іншого поліпшення.

Як правило, дооцінка повністю амортизованих об’єктів відображається в бухгалтерському обліку на підставі проведення експертної оцінки професійним оцінщиком. На сьогодні збільшення вартості таких активів обумовлене нормативною базою бухгалтерського обліку і не дозволене податковим законодавством.

П(С)БО 7 „Основні засоби” у п. 16 зазначає, що підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У п. 17 цього стандарту визначено такий порядок розрахунку дооціненої вартості: якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. Подібний підхід існує і щодо дооцінки нематеріальних активів, балансова вартість яких дорівнює нулю. У П(С)БО 8 „Нематеріальні активи” в п. 21 записано наступне: якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об’єкта. Отже, П(С)БО 7 наголошує на незмінності суми нарахованого зносу таких об’єктів і нічого не визначає щодо подальшої амортизації. Разом з тим підприємства проводять дооцінку амортизованих об’єктів саме з метою їх подальшої амортизації, що є економічно не доцільним, суперечить МСБО, П(С)БО і створює прецедент для порушення податкового законодавства.

Статистичні дані свідчать про те, що зношеність основних засобів на підприємствах Україні досить висока. Так, ступінь зносу основних засобів у 2002 р. становив 47,3 %, з них у промисловості – 54,5 %, сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві – 49,3 %, будівництві – 59,3 % [13]. Частка основних засобів, які повністю амортизовані, але продовжують використовуватися, не наводиться у статистичних даних. Однак обстеження підприємств Київської, Запорізької та Донецької областей показало, що на ряді підприємств питома вага таких об’єктів сягає 10, 20 і навіть 30 відсотків їх загальної кількості. Дооцінка таких об’єктів економічно виправдана лише з метою подальшого продажу, передачі в оренду або використання як застави.

Для уникнення можливих зловживань щодо подальшого нарахування зносу дооцінених, але повністю амортизованих об’єктів, доцільно уточнити відповідні положення П(С)БО 7 і 8. Так, перше речення другого абзацу п. 17 пропонується викласти у такій редакції: „Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта та без подальшого його нарахування на дооцінену вартість”.

Другий абзац п. 21 П(С)БО 8 викласти у такій редакції: „Якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об’єкта та без подальшого його нарахування на дооцінену вартість”.Врахування запропонованих змін у П(С)БО 7 і 8 та у Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів при їх доопрацюванні, а також при розробці Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів і нематеріальних активів сприятиме підвищенню якості показників фінансової звітності після переоцінки об’єктів бухгалтерського обліку.