Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України

Сучасна наука і практика знають три концепції врахування проблеми інфляції в бухгалтерському обліку.

Перша концепція полягає в переоцінці статей звітності з відновлювальної вартості активів (Нідерлади). Її автором був Теодор Лімперг (1879–1961). Він розробив теорію відновлення вартості, яка базувалася на принципі безперервності діяльності підприємства. Відповідно до цього принципу бізнес розглядається як процес ділової активності. Завершення кожного його циклу повинно закінчитися відтворенням укладеного капіталу, що є необхідною умовою продовження бізнесу. Відновлювальна вартість постає вимірником усіх компонентів бізнесу. За недоцільності продовження діяльності відновлювальна може бути замінена на поточну вартість майбутніх надходжень від активів. До слабких сторін концепції відносять таке: не враховується вплив інфляції на грошові статті, не вирішується проблема оцінки в умовах необхідності впровадження технічних удосконалень при відновленні активів, не враховується співвідношення цін на окремі активи і загального рівня ринкових цін [6].Друга концепція базується на врахуванні поточної купівельної спроможності грошової одиниці і передбачає перерахунок немонетарних статей звітності відповідно до індексу інфляції (країни Латинської Америки) [6].

Однак ця концепція не враховує динаміку цін з окремих немонетарних активів, що негативно впливає на релевантність показників фінансової звітності [7].

Третя концепція заснована на використанні поточної вартості, як базової оцінки об’єктів бухгалтерського обліку. Вона була розроблена і запроваджена у США, Великобританії та інших англомовних країнах наприкінці сімдесятих років минулого століття як відповідь на інфляційні наслідки енергетичної кризи того періоду. Вихід із кризи, подальше зниження інфляції обумовило відмову від цієї системи [6]. Разом з тим вона найточніше враховує інфляцію та зміни цін, оскільки передбачає перерахунок статей балансу за частковими індексами цін, які відображають динаміку вартості конкретних активів [7].

Аналіз концепцій до врахування зміни цін та інфляції в міжнародній практиці засвідчує, що вирішення зазначеної проблеми ґрунтується на вирішенні таких принципових питань:

– обрання базової оцінки об’єктів бухгалтерського обліку для ведення поточного бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

– встановлення способів її корегування з метою забезпечення реальності оцінки об’єктів бухгалтерського обліку.

У вітчизняній та зарубіжній літературі щодо цього зазначається, що вибір концепції збереження капіталу є вихідною точкою визначення методологічних засад коригувань показників бухгалтерського обліку з метою врахування впливу зміни цін та інфляції [8]. Так, за фінансової концепції збереження капіталу використовується метод загальної купівельної спроможності або, за іншою його назвою, метод коригування у зв’язку зі зміною купівельної спроможності грошей. За фізичної концепції – метод обліку поточної вартості, за іншою назвою, метод обліку за поточними витратами. Їх сутність викладена в МСБО 15 „Інформація, що відображає вплив зміни цін”.

МСБО 15 був введений у дію 1 січня 1983 року замість МСБО 6 „Облік наслідків зміни цін”. У свою чергу МСБО 6 „Облік наслідків зміни цін” з’явився як відповідь на інфляцію, пов’язану з енергетичною кризою сімдесятих років і був прийнятий у 1977 році. У 1994 році МСБО 15 переформатовано, а у липні 2001 року перезатверджено. Однак за рішенням РМСБО цей стандарт вилучений і не застосовується з 1 січня 2005 року. Офіційною причиною вилучення даного стандарту є відсутність міжнародної домовленості щодо розкриття інформації, що відображає вплив зміни цін [9]. Разом з тим текст даного стандарту на сьогодні є певним узагальненням міжнародного досвіду корегування показників фінансової звітності, в якому висвітлений взаємозв’язок ключових підходів до оцінки об’єктів бухгалтерського обліку та методів урахування зміни цін.

Основне призначення цього стандарту полягало у тому, щоб висвітлити засади врахування впливу зміни цін на фінансовий результат підприємства і оцінку статей звітності за різними моделями бухгалтерського обліку (таблиця 1). Він рекомендував два підходи до вирішення цієї проблеми.

Підхід на основі загальної купівельної спроможності передбачає перерахування всіх або деяких статей звітності відповідно до зміни загального рівня цін за допомогою відповідного індексу. При цьому базова оцінка об’єктів бухгалтерського обліку – історична собівартість – залишається незмінною.