Удосконалення аналітичного обліку витрат як один із факторів покращання фінансових результатів діяльності

цехи

виробничі дільниці

Рис. 3. Поетапна організація зведеного обліку в умовах використання ЕОМ

Отже, виникає можливість використовувати систему автоматизованих робочих місць для інформування керівництва про витрати матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, для прийняття рішень щодо попередження перевитрат ресурсів. При цьому автоматизований процес отримання єдиної оперативно-бухгалтерської облікової інформації про хід виробництва й відповідне витрачання ресурсів дає змогу оперативно виявити та об’єктивно оцінити рівень витрат на виробництво.

З огляду на сказане, зазначимо, що автоматизована система повинна бути пов’язана з іншими АРМами способами та видами отримання й надання вхідної та вихідної інформації, способами її передачі, відображення й використання. Наявність такого інформаційного облікового масиву на рибницькому господарстві дає можливість виконувати наступні аналітичні процедури:

•відслідковувати динаміку витрат за видами діяльності для вивлення резервів їх економії;

•аналізувати доцільність фінансування науково-дослідних розробок, пов’язую- чи витрати, здійснені з цією метою, із динамікою прибутків звітного, поточного та наступного періодів;

•оцінювати ефективність витрат, пов’язаних з реалізацією рибної продукції;

•виявляти результативність і прибутковість діяльності кожного структурного підрозділу.

Прийняття рішень, так само як оцінка і контроль, потребує повної сукупної інформації. При цьому, усі дані накопичуються в функціональних відділах і службах та використовуються разом з інформацією, яка формується в межах управлінського обліку рибницьких господарств, відсутність якого стримує їх розвиток. У будь-якому випадку в інформації відображаться зв’язки між виробничими підрозділами та фінансовими показниками і процес їх формування.

Таким чином, незалежно від галузевих особливостей діяльності, сучасна система обліку витрат передбачає таку організаційну модель, яка відповідала б достовірному й об’єктивному контролю за рухом витрат на виробництво, підвищенню повноти і оперативності використання облікових даних, визначенню нових напрямів для покращання фінансових результатів господарської діяльності.

Література:

1.Соколов Я.В. История развития бухгалтерского учета. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 367 с.

2.Методичні рекомендації з планування обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств № 132, затверджено наказом Мінагрополітики від 18.05.01 // Бухгалтерія у сільському господарстві. – 2001. – № 8. – С. 21–42.

3.Правдюк Н. Л., Кривий А. П. Виробничі витрати та їх місце в управлінському обліку // Економіка АПК. – 1999. – № 4. – С. 47.

4.Скирпан О.П., Палюх М.С. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 496 с.

5.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 № 996-XIV // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – № 9. – С. 3–8.

6.Безруких П.С. Состав и учет издержек производства и обращения. – М.: ФБК, 1996. – 224 с.

7.Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за международними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. – 840 с.