Удосконалення аналітичного обліку витрат як один із факторів покращання фінансових результатів діяльності

На різних етапах розвитку економіки вимоги до достовірності і повноти інфор-мації, що характеризують витрати виробництва, оперативності її надходження до основних користувачів, були і залишаються одними з найактуальніших. В умовах „виконання плану будь-якою ціною” не приділялось належної уваги не тільки собівартості продукції, методам і прийомам її визначення, але й створенню ефективної системи управління витратами, що забезпечує постійну спрямованість на фінансові результати діяльності рибницьких господарств внутрішніх водойм, які ми обрали як об’єкт дослідження.

Рибництво набуває все більшого значення в забезпеченні населення високоцінною, відносно доступною та високоякісною продукцією – рибою, і тому відіграє важливу роль у вирішенні проблем харчування, використовується для лікувальних і дієтичних цілей.

Проведені дослідження свідчать, що сучасні умови діяльності рибницьких господарств характеризуються роботою не на повну потужність та нерітмічним випуском продукції, а самі методичні підходи до обліку витрат не зовсім відповідають ринковим вимогам. Чинна система обліку не забезпечує прийняття ефективниф рішень, спрямованих на досягнення позитивних кінцевих результатів господарської діяльності.

Як одне з проблемних питань, облік витрат розглядали М.Т. Білуха, Б.І. Валуєв, В.І. Єфіменко, С.Ф. Голова, М.В. Кужельний, В.М. Пархоменко, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко та інші. Серед зарубіжних авторів ці проблеми знайшли висвітлення в наукових працях П.С. Безруких, Л. Бенеша (Чехія), К. Друрі, І. Душанової (Болгарія), В.Ф. Палія, Дж. Фостера, Ч. Хонгрена, А.Д. Шеремета, А. Яругової та інших.

Проте публікації, присвячені проблемі обліку витрат для рибницьких господарств внутрішніх водойм України, є не зовсім придатними й зробити будь-які методичні висновки по них дуже складно, а інколи просто неможливо.

Тож актуальним є відбір і практична реалізація напрямів, які б сприяли розвитку аналітичного обліку витрат у поєднанні з технологічними особливостями рибництва. У свою чергу це актуалізує потребу теоретичного обґрунтування як концептуальних основ, так і вироблення конкретних рекомендацій з цього питання.

Зміни в господарсько-економічній діяльності, формування ринкового середовища вимагають коригування форми і змісту господарського обліку. Це викликає необхідність перегляду всіх облікових об’єктів для визначення їх місця та функцій як у межах видів обліку, так і в загальній обліковій системі. Щоб об’єднати ці підходи, в першу чергу, необхідно знайти основу, яка єднала б їх у межах однієї сучасної парадигми облікової системи України. В економічній теорії і на практиці традиційно відокремлюють у складі господарського обліку три його види: оперативний, бухгалтерський та статистичний. Посилення фіскальних акцентів податкової політики призвело до виникнення в Україні ще одного виду обліку – податкового. Але останнім часом спостерігається тенденція до поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський.

Наявність декількох видів обліку Я.В. Соколовим пояснюється такими причинами [1. – С. 308]:

1) цілями різних інстанцій, яким необхідно подавати звітність;

2) різною оперативністю облікових даних;

3) строками зберігання інформації;

4) ступенем точності і деталізації;

5) наявністю різної методології.

Для з’ясування того, чи є витрати об’єктом фінансового та управлінського обліку, насамперед, необхідно визначитися з особливостями і відмінностями зазначених систем.

Фінансовий облік є найбільш важливою частиною системи бухгалтерського обліку та обслуговує економіко-правові відносини підприємства з іншими юридичними і фізичними особами, забезпечує інформацією зовнішніх користувачів про фінансовий стан. На підприємствах такий облік ведеться з дотриманням вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Методичних рекомендацій з планування обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств” [2] та інших документів, встановлених державними органами (положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інструкції тощо.