Облік і аудит зовнішньоекономічних операцій. Службове відрядження

При безпосередній перевірці авансових звітів аудитор має дослідити:

1)наявність всіх обов’язкових реквізитів (підписи, печатки, дата, підстава тощо) на первинних документах, що додаються до авансових звітів. На посвідченні має бути дозвіл керівника, відмітки з датами про від’їзд та прибуття в пункт призначення, тривалість відрядження. Також необхідно перевірити нарахування добових. При цьому треба керуватися чинними нормативними актами, що регулюють порядок здійснення відряджень;

2)наявність документів про здійснення витрати;

3)при відрядженні за кордон – наявність закордонних паспортів підзвітних осіб, правильність нарахування добових з врахуванням країни. Куди скерована підзвітна особа, правильність застосування курсів валют та відображення курсових різниць;

4)звіт про виконання завдання підзвітною особою;

5)правильність кореспонденції рахунків за авансовим звітом та віднесення на витрати;

6)правильність відшкодування витрачених коштів підзвітній особі;

7)перевірка достовірності всіх даних авансових звіту.

Бухгалтерські запаси в облікових реєстрах звіряють із даними Головної книги та звітності.

Під час аудиту розрахунків з підзвітними особами найчастіше виявляють такі порушення:

1.Незаконна (відсутність наказу, не відзвітувалася підзвітна особа за попередній аванс, не працівникам підприємства тощо) видача авансів;2.Неправильне оформлення витрат на відрядження (відсутність наказу, посвідчень, неправильне нарахування добових тощо);

3.неправильне оформлення придбаних ТМЦ та відображення ПДВ (неповне оприбуткування, включення до первісної вартості ПДВ тощо).

4.Неправильне відшкодування витрат працівникові валових витрат по відрядженню до фонду оплати праці, утриманням прибуткового податку та зборів до соціальних фондів тощо).

5.Неналежне оформлення первинних документів;

6.Порушення ведення синтетичного та аналітичного обліку, неправильне складання кореспонденції рахунків та відображення в облікових реєстрах.

ВИСНОВОК

Аудиторський звіт, який складається за підсумками проведеної аудиторської перевірки, - головний документ, що містить думку аудитора про об’єкти дослідження та іншу інформацію, яку аудитор повинне надати клієнтові.

За результатами виконаних аудиторських послуг аудитор складає підсумковий документ у вигляді аудиторського висновку. Зміст і структура аудиторського висновку буде залежати від виду і характеру наданих аудиторських послуг.

Щодо аудиторського висновку за результатами перевірки фінансової звітності суб’єктів господарської діяльності за змістом висловлення думки поділяють н: позитивний, умовно-позитивний, негативний або дається відмова від надання висновку.

Позитивний висновок дають, коли аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту; надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві; існують адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань. Фінансова документація відповідно підготовлена, що відповідає вимогам українського законодавства.