Облік і аудит зовнішньоекономічних операцій. Службове відрядження
ВСТУП
Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою часиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.
Розвиток ринкових відносин в економіці держави об’єктивно веде до полярності інтересів між виробниками, споживачами та державою.
Наприклад, створення відкритих акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку з цим виникла потреба у незалежному контролі діяльності господарюючих суб’єктів, який би забезпечив підтвердження достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву “аудит”.
І. ОБЛІК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ. СЛУЖБОВЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням організації на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійного місця роботи.
За працівником, який перебуває у відрядженні, зберігається місце роботи та середній заробіток за час відрядження у тому числі і за час перебування у дорозі.
Відрядження працівника за кордон здійснюється відповідно до наказу керівника підприємства після затвердження завдання.
У завданні визначається:
-кошторис витрат;
-умови перебування за кордоном;
-термін відрядження;
-мета відрядження.
При виїзді працівника у відрядження йому видається посвідчення про відрядження, яке він повинен повернути при поверненні з відрядження з відповідними відмітками про прибуття-вибуття. Це посвідчення реєструється у спеціальному журналі обліку працівників, які відбувають у відрядження.
Термін відрядження визначається керівником підприємства, але він не може перевищувати 60 календарних днів (не враховуючи часу перебування у дорозі).
Документами, які засвідчують зв’язок між відрядженням і основною діяльністю підприємства, можуть бути такі:
-запрошення приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє свого працівника у відрядження;
-укладений договір (контракт);
-інші документи, що засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини з підприємством. Куди направлений у відрядження його працівник;
-документи, що свідчать про участь особи, яка відряджається підприємством, у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджує працівника.