Вплив адміністрування податків на ефективність функціонування податкової системи

Від урегульованості взаємовідносин з платниками значною мірою залежить успішність податкової політики держави та сприйняття відповідних урядових рішень. Ступінь наповнення бюджету, мабуть, найменше визначається можливостями силового тиску державних органів управління. Натомість, розуміння платниками необхідності сплати та психологічна готовність віддавати державі визначену частину належних їм коштів дозволяють без особливих проблем забезпечувати потреби фіску.

Однак виміряти вплив адміністрування податків на ефективність системи оподаткування надзвичайно важко, а за деякими напрямами й неможливо. На нашу думку, існує два аспекти такого впливу, що можуть бути проаналізовані в цифровому вимірі:

– затратність підсистеми адміністрування податків;

– ефективність контролюючого впливу підсистеми адміністрування податків.

Щодо першого, то необхідно зазначити: ще А. Сміт, формулюючи принципи оподаткування, загострив увагу на необхідності витрачання якомога меншої суми коштів на потреби забезпечення власне системи справляння. Чим більше держава витрачає на утримання фіскальних служб, тим меншим є чистий фіскальний ефект оподаткування. У зв’язку з викладеним, пропонуємо запровадити розрахунки та аналіз коефіцієнта затратності підсистеми адміністрування податків. Динаміка цього показника свідчитиме про напрям впливу відповідної підсистеми на ефективність податкової системи.Слід зазначити, що спроби аналогічних розрахунків приймалися ще на початку ХХ століття відомими в Російській Імперії теоретиками в галузі фінансів. Так, професор Л.В. Ходський наводить дані про те, що витрати на справляння податків у розрахунку на душу населення в провідних країнах Європи* в кінці ХІХ – на початку ХХ століття варіювалися від 0,31 до 0,90 російських металевих рублів. При цьому найвищими вони були в Австрії. Відношення ж витрат на справляння податків до загальної суми податкових доходів держав у тих же країнах складало від 3,54 % до 10,32 %. Найвищим рівнем цього показника відзначилася також Австрія. Причому, незважаючи на те, що в Російській Імперії витрати на справляння податків у розрахунку на душу населення були найнижчими, показник їх відношення до акумульованих сум при цьому був досить значним (6,24 %). Останнє дозволяє робити висновки про відносно дорогу підсистему адміністрування податків у тогочасній Росії. Її утримання суттєво зменшувало чисті податкові доходи, а значить, негативно впливало на ефективність діючої в ті часи податкової системи.

На нашу думку, сьогодні розраховувати коефіцієнт затратності підсистеми адміністрування податків слід не лише шляхом відношення витрат держави на утримання всіх фіскальних органів до забезпечених ними надходжень податків і зборів. Необхідно також поряд із цим загальним коефіцієнтом визначати і окремі за кожним державним фіскальним органом. Окремі коефіцієнти дозволять деталізувати причини змін загального показника.

Фіскальними органами в Україні слід вважати митну та податкову служби, органи державного соціального страхування та пенсійного фонду. Розрахунки затратності підсистеми адміністрування податків в Україні наведено в табл. 1. Як видно на рис. 1, зміна відповідного коефіцієнта за аналізований період (1998–2002 рр.) не мала чітко вираженої спрямованості, однак можна говорити все ж про наявність тенденції до зростання. Останнє, на нашу думку, слід пов’язувати з вирішенням проблем технічного озброєння служб. Разом з тим довготривале збереження відповідних тенденцій може справити негативний вплив на ефективність адміністрування податків, адже, як зазначалося, зростання витрат на утримання фіскальних органів призводить до відносного скорочення чистого фіскального ефекту функціонування податкової системи.

Принагідно доцільно підкреслити, що утримання фіскальних служб України дорожчає і відносно кожного громадянина індивідуально (рис. 2). У 2002 році кожен громадянин України заплатив за існування відповідних органів 76 грн 70 коп. Якщо при цьому врахувати, що лише 45 % населення України є зайнятим в економічній діяльності, то кожен працюючий сплатив на відповідні цілі 170 грн 27 коп. за вказаний рік.

Таблиця 1

Розрахунок коефіцієнта затратності підсистеми адміністрування податків в Україні

ПоказникиРік

1998 1999 2000 2001 2002