Еластичність цін пропозиції відносно ставок податку на додану вартість та податку на прибуток

(6)

де tvat – ставка податку на додану вартість;

С – повна собівартість виробництва одиниці продукції;

V – фіксована ціна одиниці продукції.

За розрахунками, проведеними за формулою (6), еластичність податкового навантаження за ставкою податку на прибуток коливається від 0 до 0,83 %. Очевидно, що верхня межа визначається діючою ставкою податку на додану вартість (перший вираз у зазначеній формулі). Зі зростанням частки витрат у ціні еластичність впливу ставки податку на прибуток на рівень податкового навантаження прямує до нуля (рис. 2).

У зв’язку із вищезазначеним можна стверджувати, що при стабільних або маломінливих цінах зниження ставки податку на прибуток не матиме значного впливу на рівень цін низькорентабельних підприємств, але значно знижуватиме податковий тиск на ціни високорентабельних підприємств.

Рис. 2. Еластичність податкового навантаження податку на прибуток при фіксованих цінах

Тепер розглянемо випадок зі змінними цінами. Припустимо, що при зміні ставки оподаткування податком на прибуток платник податку відповідно змінює ціни пропозиції на суму різниці в обсягах податкових зобов’язань до і після таких змін. Вважаємо, що вплив ставки податку на прибуток на рівень цін виявляється у тому, що у разі підвищення такої ставки підприємство збільшить відпускні ціни на таку величину, яка забезпечить погашення додаткових податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з підвищенням ставки оподаткування при інших рівних обставинах. З метою вираження зв’язку нової ціни зі зміною ставки оподаткування податком на прибуток прирівняємо чистий прибуток (після оподаткування) до і після запровадження зміни ставки оподаткування. Чистий прибуток розраховується як виручка від реалізації без ПДВ за мінусом податку на прибуток за такою формулою:

Оскільки за нашим припущенням чистий прибуток залишається незмінним при зміні ставки оподаткування, то скоригована ціна після такої зміни визначатиметься за формулою:

(7)

де С – повна собівартість виробництва одиниці продукції;

Vў – ринкова ціна після зміни ставки оподаткування податком на прибуток;

V – ринкова ціна одиниці продукції до зміни ставки оподаткування;

tp – діюча ставка оподаткування податком на прибуток;

tўp – змінена ставка оподаткування податком на прибуток;

tvat – діюча ставка оподаткування податком на додану вартість.

Визначивши відношення ціни після запровадження податку до базової ціни, можемо оцінити можливий ступінь впливу зміни ставки податку на прибуток на рівень цін:

.(8)

Таким чином, зі зміною ставки податку на прибуток на один процентний пункт, ціна пропозиції зростатиме тим більше, чим вищою буде рентабельність виробництва конкретного товару при інших рівних обставинах. І навпаки, чим меншою буде складова частка витрат у ринковій ціні до зміни ставки оподаткування, тим слабкішим виявиться вплив такої зміни на ціну пропозиції. Крім того, вплив цих змін на ціни послаблюється зі збільшенням ставки податку на додану вартість, що випливає з формули (8). Для високорентабельних виробництв (частка витрат у ціні не перевищує 20 %), як видно з розрахунків, підвищення ставки податку на прибуток на 1 % призводить до зростання ціни на 0,8 – 1,1 процент, для низькорентабельних виробництв (частка витрат у ціні перевищує 0,7) зростання цін буде незначним – від 0,15 до 0,2 % від початкової ціни. Проведені за допомогою формули (8) розрахунки дають можливість оцінити фінансові наслідки зниження ставок оподаткування: для низькорентабельних виробництв (частка витрат у цінах перевищує 70 %) зниження ставки податку на прибуток з 30 до 20 % практично не вплине на рівень цін ( при 2 % зниженні цін чистий прибуток залишиться на попередньому рівні). Для високорентабельних виробництв аналогічне зниження дозволить забезпечити незмінним рівень прибутку при 11% зниженні цін.