Еластичність цін пропозиції відносно ставок податку на додану вартість та податку на прибуток

D tvat = tvat – tvat;

С – повна собівартість продукції;

V – ринкова вартість продукції до зміни ставки податку на додану вартість;

tp – ставка податку на прибуток підприємств;

L – нараховані витрати на оплату праці;

ts – узагальнена ставка, за якою нараховуються соціальні податки (збори до Пенсійного фонду, внески на соціальне страхування);

tl – ставки оподаткування прибутковим податком згідно зі шкалою та ставки, за якими утримуються соціальні податки.

На відміну від випадку з незмінними цінами, підвищення цін пропозиції на суму додаткових податкових зобов’язань із ПДВ створює ситуацію, у якій змінюються основні параметри формули (2): відношення собівартості до ціни (C/V) і відношення витрат на оплату праці до ціни (L/V). При цьому абсолютні суми податкових зобов’язань із податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, соціальних податків і податків на виробництво залишаються незмінними, але їх відносна частка у сукупних податкових зобов’язаннях платника податку скорочується, що дає підстави для висновку про те, що зі зростанням ставки податку на додану вартість посилюється вплив цього податку на формування цін пропозиції за інших рівних обставин.

Порівнявши формулу (4) з формулою еластичності податкового навантаження при фіксованих цінах (3), можна помітити, що еластичність податкового навантаження змінних цін зі ставки податку на додану вартість визначається як сума еластичності при фіксованих цінах (перша частина формули (4) та інших змінних: співвідношення повної собівартості одиниці продукції до її ринкової ціни до запровадження змін у ставках податку на додану вартість; співвідношення витрат на оплату праці на одиницю продукції до такої ж ринкової ціни; ставок прибуткового і соціальних податків.

Функціональну залежність частки податків у змінних ринкових цінах від ставки податку на додану вартість можна зобразити так:

(5)

де R – рентабельність виробництва товару як відношення прибутку до собівартості;

L – трудомісткість виробництва товару як частка витрат на оплату праці у повній собівартості виробництва товару;

tp – ставка податку на прибуток підприємств;

ts – ставка соціальних податків;

tl – середня ставка прибуткового податку з громадян;

Evat – еластичність податкового навантаження за ставкою ПДВ при фіксованих цінах.

На рис. 1 графічно зображені лінії еластичності податкового навантаження при змінних цінах за ставками податку на додану вартість при високій (лінія E2) і низькій трудомісткості продукції (лінія E1)у порівнянні з еластичністю при фіксованих цінах (лінія Ef). Розрахунки проводились за формулами (3) і (4). Ціни на товари, виробництво яких пов’язане з невисокою трудомісткістю виробленої продукції ( частка витрат на оплату праці у ціні не перевищує 10 %), залежать від розміру ставки податку на додану вартість значно більшою мірою, ніж ціни на товари з високою трудомісткістю виробництва (частка витрат на оплату праці у ринковій ціні знаходиться на рівні 50 %). При зростанні ставки податку на додану вартість на 1 процентний пункт, частка податків у цінах продукції нетрудомістких виробництв, зросте на 0,6 – 0,8 %; аналогічно – така частка у продукції трудомістких виробництв зросте на 0,4 – 0,6 %. Звідси висновок: вплив змін у ставках податку на додану вартість на рівень цін є відчутнішим для продукції нетрудомістких виробництв. Це пояснюється тим, що при зростанні трудомісткості виробництва формування цін залежить більшою мірою від податків на фонд оплати праці. Таким чином, при підвищенні ставки ПДВ на 1 процентний пункт, ціна на товар повинна зрости також на 1 процентний пункт, але частка податків у такій ціні змінюватиметься по-різному: від розміру попередньої ставки ПДВ, ступеня трудомісткості виробництва такого товару. Аналогічне твердження правильне і у випадку зі зниженням ставок ПДВ. Якщо ставки податку на додану вартість знижуються при незмінності усіх інших ставок податків, це справлятиме значний вплив на рівень податкового навантаження у нетрудомістких і високорентабельних галузях.Розглянемо еластичність податкового навантаження на ціни за ставкою податку на прибуток, тобто зміну податкового навантаження при зміні ставки податку на прибуток на 1 процентний пункт. Така еластичність податкового навантаження при фіксованих (стабільних) цінах визначається як звичайна різниця між рівнями податкового навантаження до і після зміни ставки оподаткування, поділена на 1 процентний пункт у десятковому форматі (0,01):