Закон „про податок з доходів фізичних осіб” потребує вдосконалення

Недосконалість норм цього закону має місце й в частині, що визначає перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу при будь-яких виплатах громадянам, що здійснюються неприбутковими організаціями чи установами. До них можна віднести норму пп. 4.3.5 стосовно обмеження сум виплат та відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рахунок професійних і творчих спілок їх членам, випадками, передбаченими законом. А законом для профспілок передбачені лише такі випадки виплат та відшкодувань, як компенсація збитків від техногенних аварій, катастроф, екологічних лих, придбання новорічно-різдвяних подарунків для дітей у період з 15 грудня до 1 січня наступного року.

Тобто в решті випадків виплати, здійснювані професійними спілками своїм членам, а це приблизно 18 % від суми членських внесків, підлягають включенню до сукупного оподатковуваного доходу, в той час як для інших неприбуткових організацій, наприклад, політичних партій, кредитних спілок, організацій роботодавців, спілок, асоціацій, релігійних організацій, житлово-будівельних кооперативів, науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів тощо обмеження випадками, визначеними законом, не встановлені. Отже, ця норма ставить у нерівні умови оподаткування різні неприбуткові організації при здійсненні виплат чи відшкодувань, що суперечить нормам Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

У зв’язку з цим слід зауважити, що основною діяльністю профспілок є захист соціальних та економічних інтересів їх членів. До того ж вони здійснюють його переважно за рахунок членських внесків, що утримуються із заробітної плати і оподатковуються у її складі. Тому необхідно внести зміни до пп. 4.3.5, які усунуть обмеження прав профспілок на здійснення без оподаткування виплат чи відшкодувань своїм членам випадками, передбаченими законом, і поставлять у рівні умови всі неприбуткові організації, чий статус визначено законом. Такі зміни забезпечать економію коштів громадян у розмірі близько 7,25 млн грн у розрахунку на рік. Відповідні зміни необхідно внести і до Інструкції про податковий кредит (наказ ДПА України № 442 від 11.09.2003), якою до переліку неприбуткових установ і організацій, зареєстрованих в Україні (п. 1.6), не включено професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок з порушенням статті 1 Закону України „Про професійні спілки, їх права та ґарантії діяльності” та пп. 7.11.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Дискримінація профспілок у сфері оподаткування простежується й у пп. 4.3.21, спрямованому на звільнення від включення до сукупного оподатковуваного доходу громадян коштів, що надаються їм як допомога на поховання. Законом визначено, що звільнення від оподаткування допомоги на поховання можливо лише у разі її надання фізичною особою, благодійною організацією чи працедавцем платника податку. Чому ж така допомога, видана профспілками (близько 13 % від суми членських внесків), має оподатковуватися? Адже кошти профспілок підлягатимуть у цьому випадку подвійному оподаткуванню – вперше при виплаті доходу, з якого після оподаткування було утримано профспілкові внески, а вдруге – при наданні коштів на поховання.

Заперечення викликає наявність у законі обмежень стосовно особи померлого – лише платник податку або пенсіонер певного працедавця. Як відомо, за Декретом Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” така допомога надавалася без оподаткування і у випадках смерті членів сім’ї працівника чи пенсіонера, близьких родичів, і до того ж без обмеження розмірів суми, вивільнюваної від оподаткування, подвійним розміром суми, що дає право на отримання податкової соціальної пільги (в 2004 році – 1080 грн за умов затвердження Верховною Радою України прожиткового мінімуму на 2004 рік у розмірі 382,74 грн). Тим самим порушено норму статті 22 Конституції України щодо неприпустимості звуження існуючих прав громадян.Неконтрольоване зростання цін на ритуальні товари та послуги й монополізація цієї сфери робить економічно несправедливим встановлення ґраничних обмежень певними сумами видатків на поховання і тому потребує усунення. Внесення змін до пп. 4.3.21 закону щодо скасування обмежень по суб’єктах надання допомоги на поховання, особі померлого та по сумах допомоги, збереже громадянам 5,2 млн грн. у розрахунку на рік.

Певні труднощі для податкових агентів складе нечіткість норм закону, що стосуються включення до складу загального місячного оподатковуваного доходу сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, та не повернутих у встановлені законом строки (пп. 4.2.15 та п. 9.10). По суті, стосунки між працедавцем і працівником, який отримав відповідні кошти, не зачіпають інтересів бюджету, тому незрозумілими є економічні підстави стягнення штрафу. До того ж у законі не визначено, куди цей штраф має спрямовуватися – якщо не до бюджету, а до доходів працедавця, то він надалі підлягає оподаткуванню за базовою ставкою податку на прибуток, що дестимулює працедавця щодо виконання цієї норми.

Крім того норми щодо сплати штрафу у випадках повернення боргу по підзвітних коштах залежно від термінів – протягом звітного місяця чи поза цим терміном – виписані досить суперечливо. Якщо п. 1.2 визначає дохід як отримання будь-яких коштів у власність, то п. 9.10 – як правовідносини стосовно боргу, тобто без зміни власника на зазначені кошти. Одночасно п. 4.2.11 встановлено можливість включення боргу до сукупного оподатковуваного доходу лише у випадку закінчення терміну позовної давності. Таким чином, тут не повинно виникати об’єкта оподаткування – кошти, видані громадянину під звіт, не є його доходом, а перебувають у стані боргу, що підлягає поверненню [4].