Оподаткування доходів фізичних осіб

Так, у І півріччі 2004 року за трудовими угодами у підприємців – платників єдиного та фіксованого податків, працювало 607,5 тис осіб, яким виплачено понад 500 млн грн заробітної плати та перераховано до місцевих бюджетів понад 65 млн грн податку з доходів фізичних осіб.

Необхідно зазначити, що для окремих видів діяльності, таких як: видавнича діяльність, юридичні послуги, аудиторська діяльність, здавання в найм нерухомості та інші, що не містять суттєвих матеріальних витрат, граничний обсяг виручки від реалізації робіт (послуг) у розмірі 500 тис. грн значно завищений. Зазначені суб’єкти сплачують майже 2 тис. грн єдиного податку на рік, отримуючи дохід від 100 до 500 тис. грн, тоді як за загальною системою оподаткування кожен з них сплачував би від 13 до 65 тис. грн податку з доходів фізичних осіб та інших платежів.

На сьогодні сфера торгівлі та послуг, тобто там, де відбувається реалізація продукції кінцевому споживачу за готівкові кошти, є найбільш зарегульованою. Це пов’язано з тим, що, з одного боку, найбільші проблеми виникають у суб’єктів з обліком готівки, з іншого – є можливість приховувати обсяги реалізації від оподаткування. Контроль у цій сфері з боку податкової служби дуже ускладнений.Однак поряд з позитивним впливом спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на формування дохідної частини бюджетів, необхідно акцентувати увагу на прикладах, які мають негативний вплив, а в окремих випадках навіть дискредитують її, використовуючи механізм спрощеного оподаткування для ухилення від сплати податків. Наприклад, окремі суб’єкти підприємницької діяльності залучають до своєї діяльності найманих працівників без укладання з ними трудових угод, оформлення трудових книжок та довідок про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку, використовують працю більш 10 найманих осіб, тобто не дотримуються вимог щодо чисельності працюючих, визначених у статті 1 Указу. Також мають місце непоодинокі випадки, коли підприємці самостійно не переходять на загальну систему оподаткування в разі перевищення визначеного Указом граничного розміру обсягу виручки.

Іноді громадяни використовують спрощену систему оподаткування для „відмивання” коштів, укладаючи з суб’єктами підприємництва договори сумнівного характеру на продаж товарів або надання послуг.

Незважаючи на те, що платниками єдиного податку і фіксованого податку залучено до своєї діяльності значну кількість найманих працівників, заробітна плата їм у більшості випадків виплачується на рівні 120–150 грн на місяць, змушуючи останніх здійснювати порушення прав споживачів товарів, зокрема шляхом обважування та обраховування покупців.

Непоодинокі випадки, коли юридичні особи вступають у „трудові” стосунки з приватними підприємцями – платниками єдиного податку. Юридичні особи реалізують цим підприємцям продукцію (товар) по собівартості, або по занижених цінах і так ухиляються від сплати окремих податків, стають „збитковими”. Підприємець – платник єдиного податку, реалізує одержану від підприємства продукцію (товар) за ринковими цінами, сплачує незначний за розмірами податок і розраховується з підприємством готівкою. При цьому бюджет втрачає значні суми внаслідок такого „співробітництва”.

Деякі підприємства пропонують своїм штатним працівникам реєструватися суб’єктами підприємницької діяльності – платниками єдиного податку, та продовжувати виконувати на підприємстві свої обов’язки, сплачуючи єдиний податок. Більш того, таку структуру запроваджують сотні фірм, які займаються реалізацією продукції (дистрибютерством). Збитки держави у вигляді зменшення надходжень податку з доходів фізичних осіб складають сотні тисяч гривень.

Поряд з цим, адміністрування єдиного податку для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, має ряд недоліків і потребує ще більш ретельної уваги, а особливо, коли підприємці використовують спрощену систему оподаткування для ухилення від оподаткування, отримують неконтрольовані доходи, сплачують при цьому мізерні суми податків.

Виходячи з економічного аналізу можна запропонувати певні заходи щодо покращання адміністрування доходів з фізичних осіб, а саме: постійне податкове супроводження великих платників податку, проведення детального аналізу їх фінансово-господарської діяльності та запровадження постійного моніторингу надходжень податків до бюджету від цієї категорії платників.

Крім того, необхідні зміни в законодавстві, що регулює застосування суб’єктами господарської діяльності спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності шляхом сплати єдиного податку. Спрощену систему оподаткування необхідно поширити на фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 5 осіб у сферах: виробництва, громадського харчування, послуг, продажу товарів (робіт, послуг), та обсяг виручки яких від реалізації (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 200 тис. гривень.