Оподаткування доходів фізичних осіб
Даною категорією платників сплачено до бюджету в 2003 році близько 1,28 млрд грн або, з урахуванням найманих працівників, 710 грн у розрахунку на одного підприємця.
У 2003 році зареєстровано 19,7 млн фізичних осіб – платників прибуткового податку, з яких сплачувало податок 17,6 млн громадян. З вказаної категорії громадян утримано близько 13.4 млрд грн податків або в середньому 761 грн на одного працюючого.
Таким чином, один громадянин, який працює по найму, сплатив податків у 2003 році на 51 грн більше, ніж фізична особа–підприємець.У той же час необхідно зазначити, що мають місце і значні відмінності у сплаті податків з доходів фізичних осіб – суб’єктів господарської діяльності, і по способах сплати. Якщо в 2003 році 539,8 тис. грн фізичних осіб – платників єдиного податку, сплатили близько 900 млн грн, то 516 тис. фізичних осіб, які сплачували податки за загальною системою сплатили близько 320 млн грн.
Отже, надходження податків і зборів від платників податків за єдиною системою майже втричі перевищують надходження від платників податків за загальною системою оподаткування.
У 2003 році фізичними особами – суб’єктами підприємництва одержано 55 млрд грн валових доходів, із яких тими, що перебувають на загальній системі – 18,4 млрд грн. і на спрощеній системі 36,6 млрд грн.
Із 516 тис. підприємців, які отримали дохід 18,4 млрд грн – 577 громадян, доходи яких перевищували 5 млн грн, отримали дохід в сумі – 8,2 млрд грн, якими сплачено 42 млн грн податків.
Ще одним напрямом роботи податкових органів є оподаткування фізичних осіб-суб’єктів господарської діяльності, які обрали спрощену систему обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку.
Аналіз діючої в Україні спрощеної системи оподаткування фізичних осіб свідчить, що взаємодія нашої держави і малого бізнесу, як і в країнах з розвиненою економікою, здійснюється на взаємовигідних умовах і носить довгостроковий характер. Роль держави в ринковій економіці має бути спрямована на забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, створення рівних і сприятливих умов для розвитку різних форм бізнесу, в тому числі і малого, на багатосторонню підтримку підприємництва та приватної ініціативи.
На сьогодні у більшості громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, вже не має сумнівів у перевагах спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Першим правовим кроком підтримки малого підприємництва було видання Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 № 727.
Указ надав певний імпульс у розвитку малого бізнесу, створюючи на державному рівні умови для ефективного використання його можливостей у межах національної економіки. Запровадження спрощеної системи оподаткування суттєво зменшує податкове навантаження на платників, що сприяє реєстрації значної кількості громадян. Крім того, платниками єдиного податку надаються робочі місця громадянам, які працюють у них за трудовими договорами.
Спрощена система охоплює понад 50 видів економічної діяльності, однак найбільш розповсюдженими і привабливими для підприємців є ті види занять, завдяки яким можна отримувати значні доходи, а саме: торгово-посередницька діяльність (роздрібна та оптова торгівля), що здійснюється поза межами ринків (без сплати ринкового збору); посередництво в торгівлі, роздрібна торгівля з лотків і на ринках побутовими товарами та їх ремонт; транспортне обслуговування (легкові та вантажні перевезення); надання побутових послуг (ремонтом електронної та комп’ютерної техніки; фотопослуги; ремонт трикотажних та швейних виробів, перукарські послуги, послуги з прокату аудіо-, відеопродукції); надання медичних послуг; операції з нерухомістю; громадське харчування; юридична практика.
Поліпшення умов зайняття підприємницькою діяльністю, дозвіл ведення трудових книжок найманих працівників дозволяє можливість платникам єдиного, а також фіксованого податків, додатково створювати робочі місця, а це має позитивний вплив на зайнятість населення країни.