Оподаткування фізичних осіб в Україні в контексті сучасної податкової політики
Загальновідомо, що надмірне податкове навантаження є негативним фактором державної податкової політики, який відповідним чином впливає на розвиток економічних відносин у країні, стримує ділову активність суб’єктів господарювання, сповільнює зростання валового внутрішнього продукту та є однією із причин виникнення таких кризових явищ у суспільстві, як соціальна напруженість і загальне зубожіння населення.
Проблема надмірного податкового навантаження досить гостро стоїть сьогодні і перед Україною. За різними даними, рівень податкового навантаження в Україні складає „70 % – 80 % отриманого доходу без урахування податкових навантажень на заробітну плату та собівартість продукції” [11, с. 79 – 82]. Такий показник оподаткування в Україні дає підстави стверджувати, що проблема зменшення податкового навантаження на платників податків потребує щонайшвидшого вирішення і її розв’язання. Його, на нашу думку, необхідно визначити як один із пріоритетних напрямів державної податкової політики. Крім цього, актуальність запропонованої проблематики також обумовлена і проведенням в Україні податкової реформи, яка попри інші суперечності вітчизняної податкової системи повинна вирішити і проблему надмірного податкового навантаження.
Виходячи із зазначених вище підстав, метою написання даної статті є аналіз ступеня дослідженності проблеми надмірного податкового навантаження на платників – фізичних осіб в Україні, з’ясування ефективності сучасної податкової політики в нашій країні щодо вирішення зазначеної проблеми, надання та обґрунтування практичних рекомендацій щодо її подолання з урахуванням сучасного стану реалізації податкової реформи.
Слід зазначити, що державна податкова політика є складним і багатовекторним явищем, що діалектично поєднує в собі різні аспекти суспільного життя, які, в свою чергу, стали об’єктами дослідження багатьох суспільних наук. Питання державної податкової політики, зокрема, перебувають у полі зору досліджень представників таких наук, як філософія, політологія, економічна теорія, теорія державного управління, адміністративного та інших галузей права.
Що стосується правових питань державної податкової політики в нашій країні, то в різні часи їм були присвячені праці Д.А. Бекерської [1], Л.К. Воронової [3], Н.В. Воротіної [2], П.Т. Геги, Л.М. Долі [4], І.І. Дьяконової [5], М.П. Кучерявенко [6], Т.Є. Кушнарьової [7], В.І. Полюховича [8], І.В. Розпутенка [9], Н.П. Фліссак [10] та ін.
Проведений в роботі аналіз наукового доробку вищезазначених учених свідчить, що більшість розглянутих ними питань державної податкової політики має теоретичне спрямування, а вирішення проблеми зменшення податкового навантаження на платників податків розглянуто лише частково, без надання практичних рекомендацій щодо шляхів її розв’язання. Дослідження проблеми податкового навантаження в Україні лише з теоретичного або лише з практичного погляду є, на нашу думку, однобічним та неповним, оскільки запропонована проблема має як теоретичний, так і практичний аспекти, що в свою чергу обумовлює об’єктивну необхідність її системного розгляду.
Детально не зупиняючись на всіх теоретичних питаннях податкового навантаження в Україні, акцентуємо увагу лише на відсутності в даний момент єдиної загальноприйнятої думки серед науковців щодо методики обчислення рівня податкового навантаження. Це питання є досить дискусійним і неоднозначно розглядається у працях вітчизняних економістів [15–18], що в свою чергу є підґрунтям для існування великої кількості відповідних методик обчислення рівня податкового навантаження. Саме тому, досліджуючи запропоновану категорію, можна зустріти різні числові значення рівня податкового навантаження в Україні за один і той же період часу. В окремих роботах вимірювачами податкового навантаження є самі податкові ставки, частка чистих податків у ВВП (що охоплює податки на продукти, виробництво і імпорт), рівень податків у розрахунку на одного зайнятого на душу населення, частка податків у виручці від реалізації продукції, обсяг чистих податків, відображених у національних рахунках, де, крім податків на продукти, виробництво і імпорт, враховуються податки на дохід і майно, а також податки на заробітну плату. Для оцінки придатності вказаних вимірювачів податкового навантаження необхідно досконало дослідити умови їх порівняння з аналогічними показниками інших країн (розвинених, з перехідною економікою), що дозволить обґрунтувати відповідні обмеження та припущення.
Зазвичай під рівнем податкового навантаження розуміють показник, що характеризує податкову систему країни і визначається як співвідношення загальної суми податкових платежів і валового внутрішнього продукту [6, с. 48].
Як вважає М.П. Кучерявенко, податкове навантаження (тиск) реалізується на чотирьох таких рівнях: