Ретроспективна періодизація розвитку оподаткування

Державні фінанси тісно пов’язані з розвитком товарно-грошових відносин. Оподаткування виникло разом з державою і цивілізацією. Важливо дослідити історичні етапи еволюцій оподаткування з метою встановлення загальних тенденцій його розвитку та передбачення майбутнього.

Історії податків та оподаткування, а також періодизації, поділу за етапами їх розвитку присвячено немало наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, а саме:

Тарасов І.Т. Очерк науки финансового права. – Ярославль, 1883. – XII, 710 с.

Ткаченко М.Н., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. – К.: Алерта, 2004. – 554 с.

Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподаткування. – Ірпінь, 2004. – 242 с.

Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. – Харьков: Издательство „Константа”, 1996. – 319 с.

Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов. – М.: ИНФА – М, 1996. – 242 с.

Названі та інші праці присвячені історії розвитку оподаткування, автори яких запропонували періодизацію та поділ історії розвитку податків за етапами.

Проте питання періодизації історії оподаткування на етапи, за певними ознаками, залишається і донині досить актуальним, оскільки під час розгляду даної проблеми не завжди враховуються економічна, політична та географічна особливості окремих країн і регіонів. Висвітленню та обґрунтуванню більш розширеного поділу за етапами та періодизації з погляду деталізації історії оподаткування і присвячена дана робота.

За словами англійського економіста Сіріла Паркінсона (1909–1993): „Оподаткування старе, як світ, і його початкова форма виникла, коли який-небудь вождь перекривав річку або гірський перевал і стягував плату за прохід з купців та туристів” [1].

Відомий американський учений-фінансист Едвін Селігмен (1861–1939) виділяє сім етапів в історії розвитку податків, яким властиві такі ознаки:

– переважання ідеї дару. У ранніх феодальних державах податки розглядалися як дари, подарунки самодержавцям. Невипадково в Англії в середні віки поняття „податок” і „дар” виступали практично синонімами і позначались одним словом „gift”;

– проведення паралелі між податком і проханням держави до народу про підтримку;

– закріплення ідеї допомоги, що надається державі;

– поширення ідеї про жертву, що приноситься народом в інтересах держави, при якій кожний громадянин відмовляється від коштів в інтересах суспільного блага. Так, одним із перших податків була так звана десятина. Вона виступала в ролі пожертвування і носила добровільний характер. Але таке пожертвування вже мало ознаки податку – фіксовану ставку – 10 % від усіх джерел доходів, а також вносилася суворо в зазначений час;

– домінування ідеї обов’язку сплати податку. Перші спогади про регулярні податки, які складалися в систему, відносяться до XIII–XIV ст. до Різдва Христового. У ті часи прибутковий і подушний податки стягувалися у Персії, Китаї та Вавілоні;

– поява ідеї примусу з боку держави;

– виникнення ідеї певної частки або окладу, встановленої урядом незалежно від волі платника.