Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби

На сучасний момент Україна стоїть на переломному етапі власного розвитку. На нашу думку, існує два можливих варіанти розвитку подій. Один - назавжди залишитися ізгоєм серед країн Європи, країною з низьким рівнем життя, значною імміграцією практично в усі країни з кращими показниками розвитку, одним з найбільших в Європі рівнів корумпованості суспільства та надзвичайно низьким рівнем довіри у суспільстві [18, 19]. Інший - зробити все можливе для досягнення рівня економічного розвитку, достатнього для вступу до Євросоюзу [17]. Однією із головних функцій, які виконує держава в умовах ринкової економіки, є перерозподіл ресурсів, що досягається за рахунок функціонування податкової системи. В ідеалі воно повинно досягатися за рахунок важелів, які не порушують ефективності функціонування власності. Це веде до значної конкуренції між цілями соціальної справедливості та економічної ефективності [2].

У нашій країні положення ускладнюється завдяки існуванню з часів соціалізму багаточисельних соціальних обов’язків держави, які практично не можна виконати.

Виходячи з цього, більшість досліджень вітчизняних науковців присвячено розв’язку задачі Лаффера, тобто визначення величин податкових ставок, які вирішують питання максимізації бюджету країни [14]. За межами цього підходу залишаються питання ефективності використання бюджетних коштів та впливу фіскальної спрямованості податкової політики на темпи економічного розвитку. Інший підхід використовується в країнах з розвиненими ринковими відносинами, там рівень державних витрат максимізує функцію соціального добробуту суспільства, яка, відповідно до підходу, певним чином залежить від функцій корисності його окремих членів [2]. На нашу думку, ні перший, ні другий підхід не можуть розв’язати проблем української економіки, оскільки вони спрямовані на вирішення тактичних питань (ex post), у той час коли існуюча ситуація потребує вирішення стратегічних (ex ante). Хоча у деяких країнах неконституційним вважається розрахунок параметрів оподаткування, виходячи з цілей (ex ante), проте складне економічне становище України не дає можливості вибору, тобто вибір цілей функціонування податкової системи повинен здійснюватися не тільки з урахуванням існуючого становища, але з наданням пріоритетів цілям економічного розвитку.

Розглянемо з цих позицій підходи до моделювання діяльності податкової служби України. Використання системного підходу до проблеми моделювання системи оподаткування дозволяє здійснити побудову системи ієрархій пріоритетів розв’язку окремих проблем і конкретніше виявити причинно-наслідкові взаємозв’язки окремих елементів податкової системи.

У першу чергу проаналізуємо з погляду загальних положень системного аналізу структури та цілі державної податкової служби України. Використовуємо найбільш розповсюджене визначення системи [9]: „Система – це множина елементів , на якій реалізується наперед задане відношення () з заданими властивостями ()”.

Податкова система – це є штучно утворена система для задоволення потреб суспільства. Не зупинятимемось на загальних цілях податкової системи, широко відомих з літературних джерел [9]. Розглянемо детальніше ієрархію цілей податкової системи України, що пов’язані сучасним економічним становищем, та запропонованих цілей економічного розвитку.

Ключовим для створення будь-якої системи є поняття зовнішнього середовища. „Зовнішнє середовище – підмножина елементів навколишнього середовища, що чинять істотний вплив на систему” [6, 7]. Для здійснення управління системою, в сукупності організаційних елементів системи повинні бути управляючі елементи та елементи управління. Тобто система може складатися не менше ніж із трьох елементів, одним з яких є зовнішнє середовище. Загальну схему трьохелементної системи податкової служби можна зобразити так (схема 1):

Схема 1. Трьохелементна система податкової служби

Вих. – вихідна інформація щодо запропонованих сценаріїв змін податкового законодавства;

К.Д.1 – керуючі дії щодо відстрочок або інтенсифікації процесу оподаткування (тактичні цілі);

К.Д.2 – керуючі дії щодо змін податкового законодавства (стратегічні цілі);

З.З. – зворотний зв’язок (інформація відносного виконання планових показників бюджету);

Вх. – вхідна інформація щодо поточного економічного стану зовнішнього середовища.