Економічний аналіз та регулювання діяльності комерційного банку

правило, від двох тижнів до одного місяця. Центральні банки звичайно

вимагають додержання резервних вимог не щоденно, а в середньому за

встановлений період. В Україні цей період складав і 10 днів і 15 днів. З

1998 р. НБУ зобов'язав комерційні банки тримати суму обов'язкових

резервів у визначеному розмірі на коррахунках не у середньому за

розрахунковий період, а щоденно і заборонив зараховувати на покриттяобов'язкових резервних вимог готівку в касі і облігації внутрішньої

державної позики.

Обсяг обов'язкових резервів визначається комерційним банком кожен день у

розмірі встановленого відсотку від середньоарефметичних залишків

залучених банком коштів. Визначена сума коштів обов'язкових резервів

повинна знаходитись на коррахунку в НБУ.

Політика резервних вимог - потенційно дуже потужний засіб

грошово-кредитного регулювання. Навіть невеликі зміни норми резервів

призводять до значних змін в обсягах кредитних вкладень комерційних

банків і відчутно впливають на грошову масу. В країнах із розвинутою

економікою цей інструмент використовується рідко. Часті зміни механізму

обов'язкового резервування можуть мати дестабілізуючий вплив на

економіку, вони ускладнюють банківські фінанси. Розвинута ринкова

економіка віддає перевагу гнучким інструментам грошово-кредитного

регулювання, які впливають на грошову пропозицію не прямо, а через

формування певних умов на ринку. У світовій практиці взагалі

спостерігається тенденція відходу від активного використання

центральними банками резервних вимог як регулятивного методу.

В Україні із зростанням попиту на гроші НБУ поступово зменшуватиме норму

резервних вимог, що сприятиме активізації кредитно-інвестиційної