БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

Викладений принцип визначення класу кредитоспроможності можна формалізувати у виді такої таблиці. (Див. додаток таблицю 3.19)

Для оцінки кредитоспроможності клієнта комерційного банку рекомендується використовувати не тільки основні, але і додаткові показники.

1. Наявність у підприємства простроченої заборгованості.

2. Оборотність дебіторської заборгованості.

3. Чисте сальдо готівки.

4. Показник рівномірності розподілу прибутку:

Набір даних показників був визначений емпіричним шляхом.

Середньоквадратичне відхилення по прибутках за квартал

@ = (3.13)

Середній прибуток за квартал

Необхідно перевірити:

- чи були у підприємства випадки прострочення й у якій сумі;

- чи часто це спостерігалося (реально простежити по підприємствах, що у комерційному банку брали кредит неодноразово, тобто є постійними клієнтами).

Якщо в підприємства є прострочена заборгованість, те його клас кредитоспроможності знижується. Показник простроченої заборгованості служить також для перевірки слушності даної методики.

Оборотність дебіторської заборгованості показує: через, скільки днів, у середньому, для підприємства реально одержати свої борги. Він може служити також і для додаткової оцінки коефіцієнта ліквідності і коефіцієнта покриття. Якщо значення цих показників збільшилися за рахунок збільшення дебіторської заборгованості або запасів і витрат, а оборотність їх сповільнилася, то немає основ підвищувати даному підприємству клас кредитоспроможності.

Чисте сальдо готівки розраховуються як наявні кошти по Активу балансу за мінусом заборгованості за кредитом. Воно показує наявність вільних ліквідних активів I класу, що можна використовувати для погашення боргу.Показник рівномірності розподілу прибутку показує, якими частинами на період кредитування буде надходити запланований прибуток. Якщо значення цього показника в межах 30%, то розподіл можна вважати рівномірним.

У залежності від значень цих показників можна підвищувати або знижати клас кредитоспроможності клієнта.

Якщо за кредитом звертається знову утворене підприємство, у якого, як правило, баланс "нульовий", то тут доцільно використовувати методику оцінки їхньої кредитоспроможності на основі оцінки ділового ризику. Особливу увагу варто зробити на перевірку техніко-економічного обгрунтування кредиту, наявність договорів на постачання і реалізацію, звернути увагу на ліквідність товару, порівняти розмір позички і планований прибуток. Можна скласти пропорцію: у скільки разів прибуток повинний перевищувати розмір позички, щоб підприємство могло без проблем погасити кредит і відсотки. Особлива увага варто звернути на забезпечення кредиту. По таких підприємствах реально оцінити лише показник заможності власними, а також коефіцієнт ліквідності або покриття. На додаток до цієї методики можна запропонувати систему оцінки ділових якостей керівника, його спроможність організувати справу, швидко і вигідно реалізувати товар і інші якості. На закінчення можна сказати, що доцільно звести дану картотеку по кожному клієнту окремо, щоб мати чітке уявлення про фінансову усталеність даного позичальника.