БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

xy=a0x+a1x2;

де N - число одиниць спостережень (36),

x -сума наданих кредитів (10999),

y -сума прибутку банку (569),

xy=176835,3

x2=3514981,8 (Див. додаток таблицю 3.1).

У результаті маємо систему рівнянь:

569=36a0+10999a1;

176311,8=10999a1+3514981,8a1;

36a0=569-10999a1;

a0=(569-10999a1)/36;

a1=0,0159;

a0=10,95.Рівняння має вигляд: y =10,95+0,0159x;

Підставимо вибірково 7-е і 25-е значення. Пряма лінія, що відповідає цьому рівнянню, проведена на графіку 3.1.

Модель аналізованої залежності відповідає логіці економічного аналізу, чим більше сума виданих кредитів, там більше прибуток банку.

Тепер необхідно з'ясувати, чи є зв'язок між аналізованими показниками і наскільки вона сильна.

Середня сума прибутку дорівнює 15,81 тис.грн. на місяць.

Просте зіставлення даних 7-й і 9-й граф таблиці призводить до явного висновку: відхилення від прямої менше відхилень від середньої, отже, оцінки по рівнянню набагато точніше оцінок по середньому розміру досліджуваної ознаки.

Дамо нашому висновку кількісне вираження, тобто обчислимо, наскільки усі відхилення від середньої перевищують відхилення від прямої. Цю задачу не можна, очевидно, розв’язати шляхом підсумовування самих відхилень, тому що сума в обох випадках рівна нулю. Скористаємося квадратами відхилень.

Дисперсія (s2y).

(y-y)2

s2y= ;(3.1)

N

s2y = 584,06/36 = 16,22;