Національний банк україни – центр методичного забезпечення організації кредитування і грошових розрахунків

том виникнення грошового зобов'язання. Таке зближення сприяє

скороченню обсягів перерозподілу ресурсів між господарниками,

прискоренню реалізації, кругообігу фінансових ресурсів. Цей прин¬

цип реалізується через строковість платежу, що означає здійсненнярозрахунків відповідно до строків, передбачених у господарських,

кредитних, строкових договорах, інструкціях Мінфіну, колективних

угодах із робітниками і службовцями про оплату праці тощо. Еко¬

номічний зміст цього принципу полягає в тому, що отримувач кош¬

тів заінтересований не в зарахуванні грошей на свій рахунок взагалі,

в будь-який момент, а в попередньо визначений строк. Дотримання

цього принципу дає змогу підприємцям точніше визначити потребу

в коштах і раціональніше управляти своєю платоспроможністю і

ліквідністю. На жаль, в Україні у зв'язку з економічною кризою цей

принцип порушується. Багато підприємств не виконують вчасно

своїх грошових зобов'язань, що призводить до виникнення взаємної

простроченої заборгованості.

5.Суб'єкти господарювання мають право вибору банку для від¬

криття свого рахунку. Розрахунково-касове обслуговування банками

своїх клієнтів здійснюється на договірній основі і передбачає вико¬

нання їхніх розпоряджень на переказування коштів або видачу го¬

тівки з рахунку відповідно до встановлених правил. Цей принцип

має важливе значення для забезпечення всім суб'єктам ринку рівних

можливостей у користуванні банківськими послугами, широкої еко¬

номічної самостійності і партнерства у відносинах з банками.

Доповненням до принципів організації безготівкових розрахун¬ків виступають певні вимоги, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників розрахунків. Вони зводяться до такого.

Грошові розрахунки у внутрішньому господарському обороті здійснюються тільки у національній валюті. Кошти з рахунку клієн¬та списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, у яких чинним законодавством передбачається безспірне стягнення та безакцептне списання коштів. Це насамперед платежі за виконавчи¬ми листами судових органів і прирівняними до них документами у вигляді стягнення недоїмок за всіма видами платежів до бюджету, а також штрафні платежі за розпорядженням податкової інспекції, КРУ Мінфіну тощо.