Національний банк україни – центр методичного забезпечення організації кредитування і грошових розрахунків

Банки не можуть надавати кредити:

—на покриття збитків господарської діяльності позичальника;

—на формування та збільшення статутного фонду клієнта;

—на внесення клієнтом платежів у бюджет і позабюджетні фон¬

ди (за винятком кредитування за контокорентним рахунком);

—підприємствам, щодо яких порушено справу про банкрутство;

—підприємствам, у контрактах яких не передбачено страхуван¬

ня можливих втрат від непоставки товарно-матеріальних цінностей;

—підприємствам, які мають прострочену заборгованість за ра¬

ніше отриманими позичками і несплаченими процентами.

Для одержання кредиту позичальник звертається до банку з кре¬дитною заявкою, яка включає певний пакет документів. Склад необ¬хідних документів залежить від характеру кредитної операції, і для різних клієнтів він може бути різним.

Кредити надаються на підставі укладеної між банком і позичаль¬ником кредитної угоди (договору). До укладення кредитної угоди банк мусить ретельно проаналізувати кредитоспроможність пози¬чальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку та структуру майбутньої позички (сума, строк, процентна ставка тощо).

У кредитній угоді передбачаються:

—мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту;

—форма забезпечення зобов'язань позичальника;

—процентна ставка;

—порядок і форма сплати процентів й основного боргу;

—права, зобов'язання, відповідальність сторін щодо надання і

погашення кредитів;

—перелік відомостей, розрахунків та інших документів, необ¬

хідних для кредитування;

—періодичність надання їх банку;

—можливість проведення банком перевірок на місці наявності і

стану зберігання заставного майна тощо.