Становлення і зміцнення банківської системи України

•вимоги щодо формування банками резервів для відшкоду¬вання можливих втрат від проведення активних операцій тощо.

Під банківським наглядом розуміють моніторинг процесів, що мають місце в банківській системі на різних стадіях функціонування банків — від моменту створення банків до моменту їх ліквідації, а також застосування до банків певних коригувальних заходів і засо¬бів примусового впливу з метою регулювання їхньої діяльності.

Держава в особі центрального банку та відповідних уповно¬важених органів ставить за мету впровадження пруденційного нагляду, спрямованого на забезпечення обачливої та розважливої поведінки банків, виконання ними вимог фінансової безпеки.

У світовій практиці існують різні моделі інституційної побудо¬ви системи банківського регулювання та нагляду, проте для всіх їх дуже важливо, щоб центральний банк або інші банківські регуля¬тивно-наглядові органи мали всі необхідні повноваження для ефе¬ктивного виконання поставлених перед ними завдань. Крім того, ці повноваження мають бути передбачені на законодавчому рівні.

До основних повноважень центрального банку, як регулятив¬но-наглядового органу, належать такі;

• регулювати доступ до банківської системи. Це означає, по-

перше, можливість визначити "певні вимоги й умови, що є

обов'язковими для отримання ліцензії на право вести банківську

діяльність, і, по-друге, здійснювати нагляд за дотриманням цих

вимог та умов;

•забезпечувати розумне регулювання діяльності банків, тобто таке, яке, з одного боку, не обмежує їхньої самостійності в підтри¬муванні

•регулярно отримувати від банків звітність для проведення

безвиїзного нагляду;"

•здійснювати інспекційні перевірки в банках;

•застосовувати заходи примусового впливу щодо проблемних

банків;

•брати неплатоспроможні банки під особистий нагляд, призу¬пиняти їхню діяльність, організовувати реорганізацію та ліквіда¬цію банків.3. РОЗВИТОК КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД

Історія розвитку кредитних відносин в Україні ще досить коро¬тка. Складалась вона на базі тих кредитних відносин, які існували у колишньому Радянському Союзі з його адміністративно-команд¬ною системою господарювання. Причому перехід від старої до ринкової системи у сфері кредитних відносин відбувався швидше, ніж в інших сферах життя країни. Це пояснюється тим, що в осно¬ві цих відносин лежить наймобільніший ресурс -гроші.

Перші ринкові зміни в кредитних відносинах відбулися в кінці 80-х років у процесі корінної перебудови управління економікою. Уже в І988 р. у Російській Федерації, а у 1989 р. і в Україні поча¬ли формуватись комерційні та кооперативні банки. Створюва¬лись вони на акціонерних або пайових засадах в основному під¬приємствами та організаціями певної галузі економіки для вирі¬шення своїх нагальних проблем. Саме з виникненням цих банків почали відбуватися серйозні зміни у кредитних відносинах.