Становлення і зміцнення банківської системи України

2002

з 11.0311.5

з 04.0410.0

з 05.078.0

з 05.127.0

Регулювання дисконтної ставки НБУ є чинником подвійної дії, його використовують як для підвищення, так і зниження інфляції. З одного боку, підвищення дисконтної ставки в короткотерміновому періоді дало змогу дещо стримати відплив спекулятивного іноземно¬го капіталу з ринку облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП), що спостерігалося наприкінці 1997 р. Це позитивно (лише в коротко¬терміновому періоді) вплинуло на стан виконання державного бю¬джету. З іншого боку, цей захід зумовив зростання кредитних ставок, яке відшкодовують підприємства або шляхом підвищення цін, або затримкою заробітної плати, чи іншим шляхом. У разі зниження по¬точних темпів інфляції знижується дисконтна ставка і, відповідно, відсоткова ставка за кредити.

Високий рівень кредитних ставок комерційних банків порівняно із дисконтною ставкою НБУ обумовлюють такі чинники:

1.Високі інфляційні очікування, що перевищують поточний рівень

інфляції, та відчуття штучного стримування інфляційного процесу,

що безпосередньо підтримує високий рівень відсоткових ставок.

2.Різке збільшення у пасивах банків обсягу коротко- і середньо-

термінових депозитів порівняно з коштами клієнтів.

3.Низька питома вага кредитних операцій в активах банків.

4.Нижньою межею для відсоткової ставки за кредити є дохідність

безризикових фінансових активів - вкладень в облігації внутрішньої

державної позики.

5. В Україні імпорт - одна із найбільш дохідних сфер застосуван¬

ня капітан}, тому банкам вигідніше кредитувати його під високі від¬

сотки (набагато вищі, ніж для виробничого сектора).

6.В умовах економічного спаду та важкого фінансового стану

всіх підприємств різко зростає ризик неповернення кредиту і відсотків за його використання. Відсутність орієнтирів зростання, несприятливий інвестиційний клімат, невизначеність економічної і соціаль¬ної перспективи - це ті причини, які перешкоджають комерційнимбанкам проводити кредитну політику, спрямовану на зростання галу¬зей матеріального виробництва.

Серед основних способів реалізації державою грошово-кредитної політики в розвинутих країнах важливу роль відіграють операції на відкритому ринку. Ці операції передбачають купівлю і продаж дер¬жавних облігацій центральним банком з одного боку і комерційними банками, фінансовими компаніями і населенням — з іншого. У випад¬ку купівлі центральний банк переказує відповідні суми комерційним банкам, збільшуючи залишки на їхніх резервних рахунках. У разі продажу центральний банк списує суми з цих рахунків.