Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва
Нлt – налогові пільги лізингоодержувача в році t, грн.
Використання на практиці предложених методичних підходів при визначенні ефективності лізингу позволе правильно визначати ефективність лізингу, як методу інвестування.
2.2. Проблеми лізингових відносин.
В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві. В ній прийняли участь 44 держави включаючи Росію та Україну. Прогнозуючи, що до кінця століття, доля лізингу в обсязі світового експорту – імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%. Так, наприклад, в Японії щорічний приріст обся-у лізингових платежів складає 25-40%, а річний обсяг лізингових договорів Китаю перевищує 1 млрд. дол. До 25% загального обсягу інвестицій в США, Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу; в розвивающихся країнах темпи росту операцій по лізингу досягають 50% і більше.
Жорстка економічна криза, в якій перебуває Україна, посилення фіскальної функції податків, штучна стабілізація гривні, призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспроможності населення. Усвою чергу це не тілбки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки – ще більше руйнує його.
Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприємства не зможуть вийти з економічної скрути. Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непевненність у стабільності політики держави, висока корумпованність усіх рівнів влади, та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.
Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції, то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розвязано Відомо, що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 мільярдів доларів. Необхідно шукати і внутришні джерела. Ця проблема може бути розвязана внедрінняи нової форми фінансових відно-ин – лізингу. Справді, основні фонди на наших підприємствах спрацьовані, на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурентноздатну продукцію. Так, по групі великих машинобудівних підприємств спрацювання основних фондів становить 40-55%, а по найважливішій для виробництва третій групі – робочі й силові машини та обладнання – ще більше: 64-87%. Ці підприємства збиткові та малорентабельні і через це вони неможуть оновити основні виробничі фонди.
Спрацювання основних засобів обумовлено острою нехваткою засобів і мізерно малими розмірами отриманих підприємствами прибутками. Аналіз показує,що останній етап сучасного оновлення основних засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 років тому. В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає около 80%.
Так, спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того, що підприємства позбавлені можливостей нарощування своїх виробничих потужностей, тобто для вирішення цієї проблеми необхідно переходити на систему лізингових відносин.
Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані. На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле, 40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років. Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить, що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріоритетні галузі народного господарства не обійтись. Для модернізації неефективних виробництв, за різними оцінками, потрібно від 170-300 млрд. доларів.
Так, у 1997 році на замовлення та під гарантію уряду України західною компанією було надано 300 комбайнів на умовах фінансового лізингу.При цьому вона зробила розрахунки мінімального строку дії договорів виходячи з того, що амортизація 60% вартості комбайнів досягається протягом 5 років при застосуванні прискореної амортизації. Договір фінансового лізингу був укладений 1.12.97 р. Отже, очикувалось, що 1грудня 2002 року 300 комбайнів буде викуплено за залишковою вартістю як такі, що були у фінансовому лізингу. Але при затвердженні бюджету на 1998р. Верховна Рада прийняла коефіцієнт амортизації 0,6. Це означає, що тепер 60% вартості комбайнів амортизується протягом 7,8 р. (замість 5). Одже, всі договори, укладені на 5 років як договори по фінансовому лізингу не відповідають вимозі закону – строк дії їх коротший, ніж строк, за який амортизується 60% вартості об′єкта лізингу. Це дає право податковій інспекції вважати такі договори недійсними та незаконними. Виникає питання:як бути в цій ситуації?. Лізингодавець стверджує, що він не може очикувати повного викупу комбайнів додатково 2,8 років, бо це йому фінансово вкрай не вигідно і відмовляється від продовження терміну дії договору. Текст діючого закону не передбачає ніяких рішень, тому можна стверджувати, що ситуація не врегульована законом та некерована.