Основні операції та документи банківської справи

• простий і нічим не обумовлений наказ сплатити певну суму грошей;

• назву того, хто повинен платити;

• зазначення терміну платежу;

• зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;

• назва того, кому чи за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

• зазначення дати і місця складання векселя;

• підпис того, хто видав вексель.

Відсутність у векселі обумовленості наказу про сплату надає йому характер безумовного абстрактного зобов’язання, володіння яким є для векселеутримувача підставою права на платіж без будь-яких додаткових умов. Це істотно полегшує стягнення платежів за векселем.

Термін платежу за векселем встановлюється по-різному: за поданням; після закінчення певного часу від подання; після закінчення певного часу від складання; на певний день. У векселі з терміном оплати за поданням або після закінчення певного часу від подання векселедавцем намагається передбачити нарахування відсотка на вексельну суму.

За визначенням у тексті одержувача грошей векселі поділяються на іменні (“Сплатіть Х”, включаючи і самого векселедавця), ордерні (“Сплатіть Х або за його наказом”) і на пред’явника (“Сплатіть пред’явникові”). На практиці найчастіше застосовуються ордерні векселі, які можна передавати іншій особі шляхом індосаменту. У цьому випадку Х на іншому боці чека пише “Сплатіть У або за його наказом”.

Індосамент – найважливіший атрибут векселя, що забезпечує його оберненість, хоча і не входить до числа обов’язкових. Це передавальний підпис, який власник векселя (індосант) робить на користь іншої особи (індосатора) на зворотному боці векселя. Розрізняють декілька видів індосаменту:• бланковий, коли індосант ставить на зворотному боці векселя тільки свій підпис (такий вексель може передаватися будь-якій особі, що стане його власником, з усіма правами);

• іменний, коли індосант ставить на зворотному боці векселя перед своїм підписом прізвище, ім’я і по батькові особи, якій передаються всі права на вексель;

• цільовий, коли індосант зазначає мету передачі векселя іншій особі, наприклад, “Для депонування” (такий запис носить характер доручення, і новий власник може індосувати вексель тільки з цією метою);

• безобіговий, коли індосант зазначає у тексті індосаменту слова “Без обігу”, що дає йому право виключити можливість пред’явлення до нього вимог у разі несплати векселя трасантом.

Індосант несе відповідальність за акцепт і платіж за векселем перед особами, які підписали вексель після нього. Але він може заборонити новий індосамент і тоді позбавляється цієї відповідальності.

Важливим атрибутом тратти є акцепт платника як письмова згода на оплату векселя, що істотно підвищує його ліквідність. У цьому разі у тексті векселя зазначається слово і робиться підпис на лицьовому боці (або тільки один підпис).

Вимагати акцепту векселя має право як векселедавець, так і кожен з індосантів із визначенням чи без визначення його терміну.

Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим, може розповсюджуватися на весь чи частину суми векселя. В останньому випадку акцептант несе відповідальність за акцептовану частину суми. Якщо платник відмовляється від акцепту, це означає його відмову від платежу за векселем, що дає право власнику пред’явити йому позов у встановленому порядку, не чекаючи завершення терміну векселя.