Економічна сутність банківського капіталу

В окремих дослідженнях термін «ресурсна база» прирівнюється до коштів, залучених у різного роду пасиви [106, с. 350]. Фактично поняття «ресурсна база» та «банківські ресурси» ототожнюються.

Інше визначення ресурсної бази зводиться до частини грошового ринку, представленої «сукупністю виведених з обігу коштів господарських суб’єктів і грошових доходів населення, які мобілізуються банком на умовах виникнення зобов’язання власності та боргу для подальшого розміщення серед юридичних і фізичних осіб, яким необхідні банківські ресурси з метою одержання прибутку» [151, с. 112]. Ці визначення мають такі вади:

економічне поняття «ресурсна база» ототожнюється з інституційним поняттям — частиною грошового ринку, тобто сектором економіки, де відбувається врівноваження чи задоволення попиту та пропозиції на гроші;

суб’єктом на грошовому ринку виступає також держава, яка не тільки робить залучення, але й розміщує кошти на ньому;

виведені з обігу кошти господарських суб’єктів і грошові доходи населення ототожнюються з банківськими ресурсами, однак останнє поняття ширше за своїм економічним змістом. Це пов’язано, зокрема, з тим, що банківські ресурси включають і кошти, які знаходяться в господарському обороті юридичних і фізичних осіб, а також держави;

у наведених визначеннях певною мірою простежуються мікроекономічний та макроекономічний підходи до розуміння сутності поняття «ресурсна база», однак без чіткого розмежування їх;

залишається незрозумілим, для досягнення якої мети дослід¬ники вводять новий термін «ресурсна база», а також які існують суттєві відмінності між поняттями «ресурсна база», «сукупний капітал» та «банківські ресурси».

На нашу думку, термін «ресурсна база» найбільш придатний для розроблення стратегічних засад формування банківських ресурсів, тоді як термін «банківські ресурси» відображає кошти, що фактично вже знаходяться у розпорядженні банків. Ідеться передусім про те, що термін «ресурсна база» характеризує можливість залучення банками з грошового ринку коштів, які вже задіяні або ще не задіяні в банківському і грошовому обороті, що створює засади розширення банківської діяльності. Ресурсна база залежить, з одного боку, від масштабів грошового ринку, зокрема обсягу пропозиції грошей, а з іншого — від обсягів фінансування потреб держави, частки грошей у позабанківському обігу. На макроекономічному рівні пропозиція грошей має своєю природною межею загальну масу грошей в обігу і не може перевищити її. Однак зміни в пропозиції можуть бути спричинені зміною зав¬дань і цілей монетарної політики центрального банку, які можуть вимагати чи то зменшення, чи то збільшення маси грошей в обігу. На мікроекономічному рівні пропозиція грошей залежить від зміни дохідності розміщення їх у відповідні активи, насамперед від зміни процентної ставки. Чим вища процентна ставка, тим більше грошей пропонується в позичку, і навпаки. Взаємозв’язок понять «ресурсна база банку», «банківські ресурси» та «банківський капітал» унаочнює рис. 1.3.

Деякі економісти ототожнюють поняття «банківський капітал» з поняттям «банківські ресурси». У посібнику «Банківський менеджмент» зазначається: «Банківський капітал — сукупність грошових капіталів, залучених банком, які використовуються ним у вигляді банківських ресурсів для кредитно-розрахункових та інших операцій». І далі: «Банківські ресурси — сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій» [66, с. 549]. У підручнику «Финансы, деньги, кредит» читаємо: «Ресурси банку складаються з власних коштів банку, тобто його капіталу, та залучених, тобто позичених, коштів, що являють собою зобов’язання банку перед іншими кредитними організаціями, підприємствами та громадянами…» [224, с. 165]. Фактично в цих визначеннях ототожнюються різні поняття: «ресурси банку», «власні кошти» та «капітал банку». З цим, на наш погляд, погодитися не можна, оскільки поняття «капітал банку» ширше за змістом від поняття «власні кошти». Останнє поняття в економічній літературі має й іншу назву — «власний капітал».

Рис. 1.3. Загальна схема взаємозв’язку понять «ресурсна база»,

«банківські ресурси» та «банківський капітал»Практично ототожнюється з власним капіталом таке визначення капіталу банку: «Це сукупність внесених власниками — учасниками капіталу — власних коштів, які зростають у результаті ефективної банківської діяльності у процесі капіталізації прибутку, а також за рахунок додаткових вливань з боку учасників» [107, с. 18]. Аналогічне за суттю визначення капіталу банків належить Ф. Мишкіну: «Капітал банків — чисті активи банку, які дорівнюють різниці між сумою активів і пасивів» [159, с. 258]. У цьому визначенні чітко простежується бухгалтерський підхід до визначення поняття капіталу банку, причому не всього, а лише частини — власного капіталу. Фактично мова йде про порядок обчислення та оцінювання власного капіталу.