Підприємства та комерційний банк, основи взаємодії
Про це повідомляє Асоціація українських банків у розповсюдженому прес-релізі, передає УФС.
АУБ відзначає, що умови для реального зростання кредитування економіки України були створені, по-перше, завдяки загальної фінансової стабільності в країні, по-друге, поступовому зменшенню Національним банком України дисконтної ставки протягом року. Так, протягом 2001 р. дисконтна ставка була знижена з 27% (на початок року) до 15% річних, що обумовило поступове зменшення процентних ставок комерційними банками.
Як повідомляється в прес-релізі, середня процентна ставка по кредитах зменшилася з 38% (на початок року) до 30,7% на початок жовтня.
2.Кредитна політика банку, її основні елементи
2.1.Сутність, класифікація та призначення кредитів
Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства, як явище випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками – коли продавцю потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. Тому й виникла потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, тобто – у кредит.
Згідно положення про кредитування, кредит – це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.У кредитних відносинах беруть участь дві сторони :
ьпозичальник ;
ькредитор.
Ці сторони називаються суб’єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, стосовно яких укладена угода позички, є об’єктами кредиту.
Операції з наданням кредитів належать до активних операцій банку. Кредитні операції здійснюються у формі надання позичок під зобов’язання позичальників повернути кошти та заплатити проценти у встановлені строки. Це ключовий вид активних операцій банків, вони забезпечують переважну частину доходів у багатьох банків.
Позички банків – важливе джерело грошових коштів для бізнесового та споживчого секторів економіки. В процесі проведення кредитних операцій банки зустрічаються з кредитним ризиком, тобто з ризиком несплати позичальником в установлений строк наданої банком позички та процентів, належних кредитору.
Разом з тим, кредитні операції несуть в собі найбільшу загрозу для банків – ризик неповернення позичок. Таким чином, кожний банк розробляє і здійснює свою кредитну політику, що складається під впливом поточних та перспективних задач банку, а також економічної кон’юнктури і повинна бути спрямована на зменшення кредитного ринку. Тому банки при наданні кредитів повинні вдавати заходів щодо запобігання кредитних ризиків. До цих заходів належать :
ьперевірка здатності позичальника повернути позичку;
ьперевірка забезпечення позички, чи гарантії її повернення третьою особою (банком, страховою компанією);
ьстворювання резервного фонду;
ь тощо.
Як було сказано вище, кредитна діяльність займає провідне місце в діяльності банків, яка водночас носить як ризиковий так і прибутковий характер. Потрібно також зазначити, що банківський кредит надається для забезпечення розвитку і розширення сфери виробництва і обігу, задоволення споживчого попиту населення, інших напрямків господарської діяльності.