Підприємства та комерційний банк, основи взаємодії

З переходом на ринкові умови господарювання цьому принципу надається особливе значення. Від його дотримання залежить :

ь(нормальне) забезпечення суспільного відтворення (виробництва) грошовими засобами, темпи зросту виробництва;

ьзабезпечення ліквідності комерційного банку, тобто недопущення безповоротних вкладень;

ьможливість отримання позичальником в банку нових кредитів.

Строки кредитування встановлюються в залежності від терміну обертання матеріальних цінностей, що кредитуються та окупності витрат, але не вище нормативних.

Можна зробити висновок, що від дотримання принципу строковості кредиту залежить можливість банку надавати нові кредити, оскільки одним із джерел кредитування є повернуті позички.

3.Платність кредиту. Цей принцип виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але й оплати права за їхнє використання. Економічна сутність плати за кредит відображається у фактичному розподілі додатково отриманої за рахунок його використання прибутку між позичальником і кредитором.

Практичне вираження розглянутий принцип знаходить у процесі установлення величини банківського відсотка, що виконує три основні функції:

ьперерозподіл частини прибутку юридичних і доходу фізичних осіб;

ьрегулювання виробництва і обороту шляхом розподілу позичкових капіталів на галузевому, міжгалузевому і міжнародному рівнях;

ьна кризових етапах розвитку економіки — антиінфляційний захист грошових нагромаджень клієнтів банку.

Ставка (чи норма) позичкового відсотка, що визначається, як відношення суми річного доходу, отриманого за позичковий капітал, до суми наданого кредиту, виступає як ціна кредитних ресурсів.

Принципово відрізняючи від традиційного механізму ціноутворення на інші види товарів, визначаючим елементом яких виступають суспільно необхідні витрати праці на їхнє виробництво, ціна кредиту відбиває загальне співвідношення попиту та пропозиції на ринку позичкових капіталів і залежить від цілого ряду факторів, у тому числі чисто кон'юнктурного характеру:

ьциклічності розвитку ринкової економіки (на стадії спаду позичковий відсоток, як правило, збільшується, на стадії швидкого підйому— знижується);

ьтемпів інфляційного процесу (які на практиці навіть трохи відстають від темпів підвищення позичкового відсотка);

ьефективності державного кредитного регулювання, здійснюваного через облікову політику центрального банку в процесі кредитування ним комерційних банків;

ьситуації на міжнародному кредитному ринку ;

ьдинаміки грошових нагромаджень фізичних і юридичних осіб (при тенденції до їхнього скорочення позичковий відсоток, як правило, збільшується);

ьдинаміки виробництва і обороту, що визначає потреби в кредитних ресурсах відповідних категорій потенційних позичальників;

ьсезонності виробництва ;