Як людина пізнає Всесвіт
Будь-які теоретичні побудови тільки тоді мають на¬укову цінність, коли вони прямо або посередньо пов'я¬зані з реальною дійсністю, відображають об'єктивні властивості навколишнього світу. І про цей зв'язок не можна забувати ніколи.
Все, про що тільки-но говорилося, переконливо пока¬зує повну безпідставність звинувачення, яке сучасні релігійні теоретики кидають науці, звинувачення в недостовірності й неповноті наукових знань, що спираєть¬ся на мінливість наукових уявлень. Ми переконалися, що ця мінливість насправді відбиває поступальний рух
науки, її дедалі глибше проникнення в сутність - рух од відносних істин до абсолютної.
Практика - критерій істини. З точки зору діалектич¬ного матеріалізму вищим критерієм істинних наукових знань є практика, практична діяльність людей у найширшому значенні цього слова. Справедливість і дієвість цього критерію всебічно перевірена всією історією роз¬витку науки й людського суспільства; Коли б наука давала нам неправильні, викривлені уявлення про при¬роду і її закономірності, людина не могла б здійснити жодного технологічного процесу, не могла б створити жодної машини, не могла б розв'язати жодного завдан¬ня, пов'язаного з необхідністю розуміння природних явищ. «Від живого споглядання,- зазначав В. І. Ле¬нін,- до абстрактного мислення і від нього до практи¬ки - такий є діалектичний шлях пізнання істини, пі¬знання об'єктивної реальності» І.
Практика багатоманітна і в різних конкретних умо¬вах може виступати в різних формах. Висновки науки можуть перевірятися спостереженнями, експеримента¬ми, а також застосуванням цих висновків у виробничих і технологічних процесах, у конструкціях приладів, ме¬ханізмів, машин, апаратів та інших технічних пристро¬їв і виробів.
Які ж конкретні форми критерію практики є в науці про Всесвіт? Через дистанційний характер астрономіч¬них досліджень безпосередня практична перевірка тих чи інших висновків астрономічної теорії дуже утрудне¬на, а в більшості випадків і нездійсненна.
Як відомо, астрономічні дослідження охоплюють величезний простір радіусом близько 10-12 млрд. св. років. Між тим донедавна сфера практичного застосу¬вання астрономічних знань була обмежена межами Землі. Та й застосування це по суті зводилося до розв'язан¬ня ряду завдань навігації і геодезії, а також до вимірю¬вання часу. У цій сфері земна практика добре підтвер¬дила надійність астрономічних даних, їх використання приводило до бажаних результатів.
Ще однією сферою, де справедливість астрономічних теорій могла бути підтверджена і підтверджувалася спо¬стереженнями, була небесна механіка, чи, як її зараз називають, теоретична астрономія. Передбачені небес¬ною механікою астрономічні явища - появи періодич¬них комет, затемнення Місяця і Сонця, збурення в русі планет і обчислені з урахуванням цих збурень їх май¬бутні розміщення на небі - відбувалися саме так і тоді, як це було розраховано.
З розвитком астрофізики в сферу людської практики почали залучатися результати вивчення фізичних про¬цесів, що проходять у Всесвіті. Результати ці впрова¬джувались у фізичну практику і тим самим проходили ретельну перевірку, а те, що за їх допомогою діставала фізика, з часом виходило в життя і апробувалося вже загальнолюдською практикою.
Так, термоядерна теоретична модель джерела соняч¬ної енергії, побудована на основі астрономічних спосте¬режень Сонця, яка міцно увійшла в теоретичну фізику, реалізувалася потім у пристроях для здійснення термо¬ядерних вибухів, а нині склала теоретичну основу конструювання керованих термоядерних реакторів, що обіцяють у недалекому майбутньому черговий технічний переворот в енергетиці.Аналогічна історія мала місце з відкриттям четверто¬го стану речовини - плазми, яке також пов'язане з до¬слідженнями Сонця. Вивчивши цей стан, фізики не тільки розробили теорію плазми, а й дали їй вихід у практику. Газосвітні лампи, плазмові пальники для зварювання, плазмові двигуни для космічних апаратів, плазмові магнітогідродинамічні генератори - ось дале-
ко не повний перелік технічних пристроїв, у яких тео¬рія плазмових явищ пройшла практичну перевірку. Плазма працює і в знаменитих «Токамаках» - прообра¬зах майбутніх термоядерних реакторів.
Треба зазначити, що паралельно відбувається і зво¬ротний процес: запозичені з науки про Всесвіт нові фізичні уявлення й ідеї, пройшовши через «горнило» фізики, знову повертаються в астрономію, допомагаючи глибше зрозуміти природу фізичних явищ, що відбува¬ються у космосі.