Методи архітектурного проектування (за Б.Г.Бархіним)

6.Метод експериментально-лабораторного проектування

Експериментальний метод включає в процес роботи над проектом науковий аналіз, метод міркувань на основі наукових даних і лабораторних (або натурних) досліджень, служить цілям різноманітного проектування. Експериментальний підхід припускає чотири фази:

перша фаза — спостереження, що дозволяє виявляти важливі факти і впізнавати їх; містить сприйняття й аналітичний відбір;

друга фаза — формулювання гіпотези про залежності, що можуть існувати між фактами. Творча фаза випереджає експериментування і містить розробку попередніх ідей і концепцій. Гіпотеза, тобто припущення про існування якоїсь залежності між фактами, повинна бути правдоподібній і доступній перевірці;

третя фаза — експериментування у власному смислі слова, мета якого — перевірка гіпотези; припускає вивчення об'єкта і лабораторну перевірку на моделях;

четверта фаза — обробка результатів, їхня інтерпретація, пояснення й узагальнення.

Напрямки експериментальних пошуків

В архітектурній науці поряд з точно встановленими положеннями є дискусійні проблеми, що розробляються методом експериментального проектування. До найбільш складних відноситься проблема майбутнього або сталого розвитку міст. У проектах висуваються містобудівні гіпотези — ведеться експериментальний пошук форм майбутнього розселення — робляться пропозиції по просторовому плануванню і рішенню міста або його фрагментів.

Експериментальне проектування житлових комплексів охоплює проблеми простору і часу. Виходячи з аналізу сімейно-побутових відносин, даються пропозиції по трансформації величини і форми квартири в часі при зміні демографічного складу для зручностей проживання літніх і молодих пар. Ведуться експерименти по проектуванню і модернізації застарілих конструктивних і просторових рішень у житлових, громадських і промислових будівлях.

Метод оптимального проектування

Сфера додавання ідей, понять і методів математичних наук і сучасної обчислювальної техніки до області архітектурного проектування усе більш розширюється.

Математичні методи у творчому процесі архітектурного проектування і конструювання представляються допоміжними засобами пізнання. Кібернетичні пристрої моделюють механізм формальнологічного мислення, але завдання інтерпретації результатів машинної обробки залишається за творчою особистістю «оператора». Психофізіологічні особливості людини дозволяють їй оперувати з ще не цілком визначеними ідеями і проводити широкі аналогії і гіпотези.

Оптимальне проектування припускає спільне використання людини і машини в одній системі. Архітектор виступає як критик і експерт, він привносить інтуїцію і досвід для прийняття рішень. Машина робить упорядкований перебір варіантів, обробляє величезного об'єму інформацію і підготовляє для архітектора обґрунтування рішення. Таке обґрунтування припускає одержання точної кількісної міри (оптимальне рішення) при певних обмеженнях (наприклад, норм і правил) і критеріях (наприклад, економіки).

У підготовчій стадії проектування може бути використовувала машинна пам'ять, з метою використання в процесі ескізування необхідної і достатньої інформації на додаток до оперативної пам'яті проектувальника.

На стадії творчого пошуку превалюють художньо-образна діяльність мислення, уява і творча інтуїція архітектора-художника. Творчий пошук нового і постановка проблеми не моделюються за допомогою машин і залишаються за людиною.У стадії творчої розробки, коли розкривається кількісна і якісна складність і взаємозв'язок наукових, технічних і економічних проблем, можуть бути застосовані комп'ютери, що моделюють, контролюють й прискорюють процеси архітектурного проектування. При створенні просторових систем, якими є архітектурні об'єкти, неминуче порушуються десятки факторів, тож добір оптимального варіанта, оцінка економічної доцільності, конструктивної структури може бути зроблена за допомогою алгоритмізації і програмування,