Вплив монголо-татарського ярма на суспільно-економічний розвиток Північно-Східної Русі ХІІІ-ХV ст. в історіографії

Вступ.

Актуальність. Питання про вплив монгольського нашестя на розвиток руського суспільства – одне із найбільш складних в історіографії Росії. Крайня недостатність джерел ускладнює відповідь на нього, тому вповні можливою стає поява таких робіт, в яких заперечується який-небудь вплив нашестя на розвиток Русі. Більшість істориків, однак, є прихильниками думки про те, що іноземний гніт затримав економічний і соціальний розвиток Русі, завершення процесу складання феодалізму, відродивши архаїчні форми експлуатації. Такий односторонній підхід до висвітлення даного питання панував і у радянський період. У зв'язку із цим питання впливу монголо-татарського гніту на соціально-економічний розвиток Північно-Східної Русі потребує переосмислення, глибокого вивчення його конкретно-історичних обставин. Тим більше, що досі не існує вузькоспеціалізованих праць з даної тематики.

Зважаючи на актуальність проблеми, об'єктом дослідження є роль монголо-татарського гніту у соціально-економічному розвитку Північно-Східної Русі.

Предмет дослідження становлять причини та фактори, що обумовили характер і напрями впливу монголо-татарського панування на соціально-економічне життя Північно-Східної Русі; економічний розвиток північно-східних князівств після монгольського нашестя; зміни у соціальній сфері, становлення національних особливостей.

Досліджуючи вказану проблему, автор поставив собі за мету висвітлити найважливіші, на його думку, аспекти соціально-економічного розвитку Північно-Східної Русі після монголо-татарського завоювання, визначення ролі і впливу монголо-татарського гніту на даний процес. Аналіз поглядів, історіографів проблеми для цього було поставлено ряд завдань:

•систематизувати й узагальнити досліджений матеріал з даного питання, з'ясувати рівень репрезентативності різних джерел, які використовувалися дослідниками;

•оцінити рівень розвитку князівств Північно-Східної Русі після монгольського нашестях в історіографії;

•зрозуміти роль ординського панування в становленні національних особливостей — в галузі держави і права, економіки;

•визначення проблем з даного питання, які потребують подальшого опрацювання на сучасному етапі.

Розпочинаючи розгляд визначеної теми з часу монголо-татарського нашестя, автор намагався поєднати проблемність з принципом хронологічної послідовності викладу. З огляду на предмет дослідження, його хронологічні рамки охоплюють значний відрізок часу: друга половина XIII – ХХ ст.

Методологічною базою даного дослідження є комплекс принципів, прийомів і методів. Автор при висвітленні проблеми користувався принципами історизму та об'єктивізму. Цьому сприяло застосування методів аналізу і синтезу даних, здобутих у різнорідних за характером джерел і наукової літератури.

Наукова новизна. Проаналізовані різні точки зору на проблему впливу монголо-татарського гніту на соціально-економічний розвиток Північно-Східної Русі, визначено його провідні напрями, проведена систематизація накопиченого матеріалу. Зроблено аналіз вірогідності окремих джерел, які широко використовувалися при вивченні даного питання. Виявлено недостатньо досліджені питання з історіографії дослідження, а також проблеми, які потребують негайного розроблення на сучасному етапі.

Структура роботи включає в себе два розділи виділені за проблемно-хронологічною ознакою, вступ, висновки і список використаних джерел та літератури.

Практичне значення роботи. Запропонована на захист курсова робота відзначається актуальністю та новизною дослідження. Результати проведених досліджень можуть бути використані: при розробці проблем етнічної історії та культури Росії, деякі узагальнення, зроблені автором можуть бути використані для розробки спецкурсів і спецсемінарів. Дана робота пройшла апробацію на науково-практичні конференції.