Цікаве із історії Японії
Тоді ж з Китаю й Кореї в Японію прийшли даосизм, конфуціанство й ієрогліфіка - кандзі.
В 622 році імператор Тенти прийняв "Кодекс Тенті" - перше відоме нам по хроніках законодавче укладення в Японії.
Періоди Нара й Хайям (710 - 1185)
В 710 році перша постійна столиця Японії була заснована в місті Нара. Нове місто було побудовано за зразком китайської столиці.
У Наре були споруджені найбільші в країні буддійські монастирі й храми. Незабаром їхній політичний вплив настільки посилився, що заради збереження влади імператора столиця була перенесена в 784 році в місто Нагаока, а в 794 році - у Хэйан (Кіото), де й залишалася протягом тисячі років.
Одним з характерних ознак періодів Нара й Хэйан був відхід від сліпого копіювання Китаю й підйом національної самосвідомості. Навіть коли вплив Китаю був ще сильним, багато хто із привнесених ідей та установ ззовні були "японізовані": наприклад , було створено кілька додаткових міністерств, що відали специфічно японськими потребами.У мистецтві також росла популярність національних культурних традицій. Розробка абеток "кана" дала можливість створювати літературні твори японською мовою .
У період Хэйан набрало силу кілька нових буддистських шкіл, запозичених з Китаю, які пройшли "японізацію".
Акцент у реформах Тайка був зроблений на нову систему управління землею й податковою системою, однак нововведені високі податки змушували збіднілих селян продавати свої наділи й ставати орендарями у великих землевласників. Крім того, багато аристократів і буддиських монастирів добились дозволу не платити податки. У результаті доходи держави постійно знижувалися, і через кілька століть влада фактично перейшла з рук імператора в руки великих незалежних землевласників.
Клан Фудзівара протягом декількох століть періоду Хейан контролював політичну ситуацію в країні, видаючи дівчат зі свого роду заміж за імператорів і займаючи усе більше постів у Кіото й провінції. Вплив клану досяг апогею в 1016 році, коли Фудзівара Мітінага став регентом (кампаку).
У результаті панування Фудзівара в уряді постійно виявлялися нездатні до керування люди. Влада вже не могла підтримувати порядок у країні, тому багато землевласників наймали самураїв для захисту своєї власності. Вплив військових неухильно ріс, особливо в Східній Японії.
Влада клану Фудзівара закінчилася в 1068 році, коли новий імператор Госандзе вирішив управляти країною самостійно й Фудзівара не змогли підкорити його своїй владі. В 1086 році Госандзе відрікся від престолу й став ченцем, але продовжував правити країною з монастиря. Почалася епоха інсей ("імператорів-ченців"). Ченці політично впливали на управління аж до 1156 року, коли Японію очолив Тайра Кійоморі.
В XІІ столітті особливо виділялися два впливові військові клани: клани Мінамото (або Гендзі) і Тайра (або Хейке). Тайра зайняли безліч державних постів під час правління клану Фудзівара. З іншого боку, клан Мінамото отримав великий військовий досвід, завоювавши для Японії частину земель на півночі острова Хонсю в ході Дев'ятирічної (1050 - 1059) і Трирічної (1083 - 1087) воєн.
Після повстання Хейдзі (1159 р.), битва за владу між двома кланами, Тайра Кієморі очолив країну й правив нею з 1168 по 1178 рік, повністю підкоривши собі імператора. Основними супротивниками Тайра були клан Мінамото й буддиські монастирі. Останні створили цілі армії монахів-бійців, які постійно порушували громадський спокій смутами й міжусобними війнами.
Після смерті Кіеморі клани Тайра й Мінамото в ході боротьби за владу розв'язали війну Гемпей (1180 - 1185). Клан Мінамото здобув перемогу, і країну очолив Мінамото Йорітомо.
Період Камакура (1185 - 1333)
В 1192 році, після нейтралізації всіх своїх потенційних супротивників, включаючи деяких членів родини, Ерітомо був проголошений сьогуном (військовим правителем). Новий уряд був заснований у його рідному місті Камакура. Сьогунат був організований простіше, ніж уряд за китайським зразком, а тому працював набагато ефективніше.