Революція 1905 – 1907 р.р. в Росії, розстановка ії політичних сил
Капіталісти в лютому-березні 1905 року регулярно відсилали записки уряду, де клопотали про проведення політичної реформи і передусім за скликання вільно обраних представників народу.
З самого початку революції царат поєднував тактику репресій з тактикою поступок. Незабаром після "Кровавої неділі" попрямували перестановки і реорганізації в вищих урядових сферах.
РОЗВИТОК РЕВОЛЮЦІЇ НАВЕСНІ І ВЛІТКУ 1905 РОКУ.
В умовах розгорнувшої революції перед російською соціал-демократією встало питання про стратегію і тактику партії, її єдності.
До того часу в РСДРП складалося понад 8 тис. людей. Більшовики провели з'їзд в квітні 1905 року. Меньшевики в цей час зібрали конференцію, на якій були представники 7 партійних організацій.Більшовики поставили перед собою задачу об’єднання всіх лівих сил по принципу "Порізно іти, разом бити" з тим, щоб підготувати маси до збройного повстання. Вони вважали, що союзником пролетаріату в буржуазно-демократичній революції може бути тільки селянство, оскільки аграрне питання - головне питання буржуазно-демократичної революції. В силу цього з'їзд висунув гасло конфіскації поміщицьких, страчених, церковних, монастирськіх і питомих земель, негайної організації селянських комітетів для проведення революційно-демократичних перетворень в інтересах селянства.
Здійснювати програму-мінімум на цьому етапі повинна була революційно-демократична диктатура пролетаріату і селянства. Ленін вважав, що "здійснення перетворень, негайно і неодмінно потрібних для пролетаріату і селянства, викличе опір у поміщиків, і великих буржуа, і царату. Без диктатури зломити цей опір, відбити контреволюційні спроби неможливо".
Політичним органом цієї влади повинно був стати Тимчасовий революційний уряд, покликаний скликати Установче зібрання і здійснити реформи. При цьому особливо підкреслювалося, що пролетаріат повинен виконати роль вождя революційних мас, те є роль . Для цього він повинен був повести за собою селянство, нейтралізувати ліберальну буржуазію. З'їзд переглянув точку зору на можливість співробітництва з есерами. В резолюції рекомендувалися спільні дії з есерами при збереженні ідейної і організаційної самостійності РСДРП.
Меньшовики на своїй конференції виходили з інших позицій. З самого початку революції вони вважали, що партія повинна тільки впливати на маси, а не здійснювати практичне керівництво їхніми діями. Останнє вони вважали утопієй: партія знаходилась на нелегальному положенні, а рамки підпілля не дозволяли їй очолити демократичний рух, бо на політичній арені Росії діяв не один робітничий клас, спроба здійснити керівництво всіма революційними силами, на думку меньшовиков, неминучо наштовхнулася б на інтереси інших політичних партій Росії. Це було богато розколом єдиного демократичного фронту перед особою царату. Меньшевики вказували, що в умовах революції одна нелегальна робота веде до відриву від мас.
Меньшевики вважали, що ліберальная буржуазія повинна взяти владу в свої руки, а маси будуть "тиснути знизу" на Тимчасовий уряд з метою заглиблення демократії. При цьому, оцінюючи можливості пролетаріату, вони виходили з недостатнього рівня його свідомості і організованості. Меньшевики не вважали селянство союзником пролетаріату і пропонували координацію дій пролетаріату з ліберальною буржуазією.
ПЕРША РАДА РОБІТНИЧИХ ДЕПУТАТІВ.
Навесні-влітку 1905 року заворушення перекинулись в армію і на флот. В районі Одеси на вчення вийшов броненосець "Князь Потьомкін-Тавричевський". 14 червня команда відмовилася від обіду, приготованого з гнилого м'яса. Командир наказав всім побудуватися на палубі і викликав варту.Матроси обрали судновий комітет на чолі з А. Н. Матюшенко і вирішили іти в Одесу, де ще з 8 червня йшов страйк. Але місцеві владони прийняли міри, щоб ізолювати моряків ,що повстали від робітничих.
На подолання повстання вийшла Чорноморська ескадра, однак співчуття матросам потьомкімцям було настільки явним, що ескадру увели в Севастопль.
11 доби броненосець ,що повстав знаходився в морі під червоним прапором, а коли закінчилося паливо і продовольство, здався румунським владонам. В румунському порту Констанца матроси виробили звернення "До всього цивілізованого миру", в якому вимагали негайного припинення російсько-японської війни, зкинення самодержавства, скликання Установчого зібрання.