Михайло Горбачов
На початку лютого відбувся візит Е.А. Шеварднадзе в Китай. Підсумки візиту дозволили конкретизувати багато важливих аспектів майбутніх радянсько-китайських переговорів на вищому рівні.
По-перше, визначилася дата візиту М.С. Горбачова в Китай - 15-18 травня 1989 р.
По-друге, сторони досягли значного прогресу на шляху до взаєморозуміння по кампучийской проблемі, відображенням чого з'явилася відповідна спільна заява. Таким чином, зроблений важливий крок у сфері врегулювання питання, що китайська сторона вважала основною перешкодою до повної нормалізації відносин (радянські війська з Афганістану і Монголії на той час уже були виведені).
По-третє, принципово важливим з'явилося досягнення домовленості про початок переговорів між групами військових і дипломатичних експертів про скорочення рівня військового протистояння в суміжних районах; сторони також виразили намір і далі в конструктивному дусі вести переговори по прикордонній проблемі.
Одна древня китайська мудрість говорить, що вітер історії перегортає книгу історії як він захоче. Після травневого візиту Генерального секретаря КПРС СРСР М.С. Горбачова відкрилася нова сторінка в радянсько-китайських відносинах.Радянсько-китайська зустріч на вищому рівні була власне кажучи логічним продовженням цілеспрямованих зусиль двох країн, спрямованих на оздоровлення международно-политического клімату і тісно взаємодіючих із програмами перебудови в СРСР і модернізації в Китаю, що стали у свою чергу важливим внутрішнім стимулом для відновлення зовнішньої політики двох сусідніх країн.
Під час свого перебування в Китаї Горбачов зустрівся з поруч вищих посадових осіб цієї країни. Так, 16 травня в будинку Всекитайських зборів народних представників відбулася бесіда М.С. Горбачова з Головою Військової ради ЦК КПК і Центральної військової ради КНР Ден Сяопіном.
Звертаючи зі словами вітання, Ден Сяопін сказав: "Я давно хотів зустрінеться з Вами. Особливо підштовхнула мене до цьому Ваша мова у Владивостоці. У ній проявився новий зміст зовнішньої політики СРСР - те, що одержало назву нового політичного мислення. Я просив передати Вам про миємо бажанні провести китайсько-радянську зустріч на вищому рівні. Сьогодні ми можемо заявити, що відносини між нашими державами і партіями нормалізовані". От у такій усній формі і було закрите минуле і відкрите шлях у майбутнє.
Під час цієї зустрічі у верхах на сторінках західної печатки прослизали побоювання щодо того, що поїздка М.С. Горбачова в КНР може порушити сформований баланс у "трикутнику" США - СРСР - Китай, завдати шкоди воєнно-стратегічним інтересам Сполучених Штатів. Але подібні побоювання були безпідставні. Радянсько-китайська нормалізація не була спрямована проти третіх країн. Більш того, з цією зустріччю підвищилася значимість для СРСР, США і КНР мір взаємної довіри, здійснення яких стало можливим як унаслідок зниження рівня міжнародної напруженості (акції США по лінії роззброювання), так і завдяки перегляду в Радянському Союзі й у Китаї пріоритетів у сфері економіки і політики.
Про значення візиту Горбачова в КНР можна говорити довго, але зовсім очевидно, що ця зустріч уплинула на оздоровлення обстановки в АТР.
Подолання відставання в радянсько-японських відносинах
Відносини СРСР із Японією завжди відрізнялися великою складністю. До середини 80-х рр. нагромадилася велика кількість проблем, що заважали розвитку як відносин між двома державами, так і розрядці в АТР. Головними серед них можна вважати територіальні претензії Японії, японські ув'язнені в Сибіру, про які японській стороні нічого не було відоме, вивід радянських військ з північних територій і висновок мирного договору рішенням територіальних проблем.
З приходом до влади в Радянському Союзі М.С. Горбачова створилися сприятливі умови і для розблокування складної ситуації між двома державами.
Зовнішню політику Японії виробляє МЗС. У МЗС Японії відношення до Радянського Союзу було консервативним, воно не довіряло СРСР, тому горбачовському керівництву коштувало багатьох зусиль, щоб змінити відношення японської сторони до радянської держави і його новій зовнішній політиці.