Вітовт - Великий князь

Друге замирення Ягайла з Вітовтом — у 1392 році — позначилося конфіскатою

земель у Скіргайла, що був заступником ЯГайла: Вітовт дістав його волость —

Полоцьку. Відібрано Київ у Володимира р. 1392; Вітебськ, після смерти матері в

1392 році, Ягайло дав полякові-намісникові. Тоді Свидригайло, рідний його брат,

забив намісника і силою захопив Вітебськ. Вітовт узяв його в полон і в кайданах

відпровадив до Кракова. У Білій Русі не залишилося видатних князів. 1393-1394 рр.

забрано Сіверщину в Корибутовичів і передано Любартовичеві, але він не побажав'князювати в Сіверщині і втік. Року 1394 Вітовт забрав у нього Житомир і Овруч.

Володимир приїхав до Вітовта «з покорою», але той його не прийняв і волостей не

повернув. Того ж року забрано Звенигород, Черкаси та Поділля. Поділля

переходило з рук до рук після загарбання його у Корибутовичів: володів ним

намісник польський Спитко, потім Свидригайло, погім — знову польський

намісник. Свидригайло осів нарешті на Сіверщині, де зібрав невдоволених князів і

втік з ними до Москви. Лише 1420 року замирився він з Вітовтом і знову дістав

Сіверщину.

З цього стислого переліку змін, проведених у Великому Князівстві Вітовтом,

видно, що протягом кількох років він перебудував його із об'єднання окремих

князівств з широкою автономією на державу з міцною централізованою владою.

Знищено місцевих авторитетних князів; декого переведено на інші місця, де не

було старих традицій; дехто з них перейшов до сусідів: Москви — Свидригайло,

сіверські князі, до Угорщини — Федір Коріятович. Року 1393, позбавлений

Вітовтом Новгородка та Поділля, він звернувся по допомогу до Угорщини, але ця

допомога була замала. Проте, він дістав у свою державу Мукачівське князівство і в

Мукачеві збудував замок та манастир. Крім того дістав Землин та Мармарош. За

Карпати — на Закарпаття, на Загір'я стала тікати українська людність від постійних

міжусобиць, залюднювалися Марма-рош, Бережанщина, Ужанщина та інпн землі.