Курс з Новітної історії
Османська імперія, що виступила на боці Троїстого союзу в жовтні 1914 р., розраховувала захопити російське Закавказзя і відновити свій вплив на Балканах.
Англія сподівалася послабити Німеччину, захопити частину німецьких колоній в Африці, поділити Османську імперію - забрати багаті нафтою Месопотамію та частину Аравійського півострова.
Франція прагнула повернути Ельзас і Східну Лотарингію, що були захоплені Німеччиною після франко-прусської війни, захопити Саарську область (вугільні шахти) та лівий берег Рейну - природний кордон з Німеччиною, крім того, там знаходилися сучасні промислові підприємства.
Росія бажала встановити своє панування на Балканах і в протоках Босфор і Дарданелли, послабити Німеччину економічно, відібрати в Австро-Угорщини Східну Галичи¬ну, землі по нижній течії Німану.
Японія, що вступила у війну з Німеччиною в середині 1914 р., намагалася захопити німецькі орендні території в Китаї (півострів Шаньдунь) та острова у Тихому оке¬ані.
З обох боків війна мала загарбницький імперіалістич¬ний характер. Тільки Сербія та Бельгія вели війну за своє визволення, що, однак, не міняє характеру самої війни, її ініціаторами були Німеччина та Австро-Угорщина, які розпочали війну першими. Початок війни викликав сплеск патріотизму у воюючих країнах, що швидко пе¬реріс у шовінізм.
На 1914 р. протиріччя між блоками вкрай загострили¬ся, особливо щодо Балканського питання. Австро-Угор¬щина, за порадою німецького імператора, вирішила од¬ним ударом по Сербії затвердити свій вплив на Балканах. Приводом для розв'язання війни стало вбивство спад¬коємця престолу, австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда. Він був убитий у Сараєво сербськими націоналістами Принципом та Гавриловичем - членами напіввійськової організації «Чорна рука». Австро-Угорщина пред'явила Сербії ультиматум, виконання умов якого означало б для Сербії відмову від державного суверенітету. Сербія, за порадою Росії, згодилася виконати всі умови ультиматуму, крім останньої - допустити австрійських урядовців до розслідування обставин убивства.
28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Росія розпочала мобілізацію. Тоді Німеччина 1 серп¬ня 1914 р. оголосила війну Росії, а 3 серпня - Франції. Німецькі війська рушили на французьку територію через Бельгію. Англія стала на захист нейтралітету останньої і 4 серпня оголосила війну Німеччині. У воєнний конфлікт і поступово було втягнуто 38 держав, мобілізовано 70 млн. чоловік. Війна стала світовою.
2. Війна велася на десятку фронтів у різних куточках земної кулі. Однак головними фронтами були Західний, де Німеччина воювала з англійськими, французькими та бельгійськими військами, та Східний, де німецькі та австро-угорські війська билися з російськими. План воєнних дій Німеччини був складений начальником Генерального штабу генералом фон Шліфеном і передбачав «блискавичну війну»: за півтора місяця розгромити Францію, до того як Росія відмобілізує свої війська. Потім всі війська мали бути перекинути на Східний фронт і розбити за півмісяця російську армію.
3. Однак німецька армія зустрілася з героїчним опором бельгійських військ під Мобажем і Антверпеном. Росія у цей час розпочала наступ у Східній Пруссії та Галичині. Німеччина була змушена перекинути сюди з Західного фронту два армійських корпуси і тим самим відмовилася від захоплення столиці Франції. Після битви 3-10 серпня 1914 р. на р. Марні, під Парижем, було остаточно зірвано «план ПІліфена». Західний фронт до кінця 1914 р. стабілізувався. Наступ Росії у Східній Пруссії виявився невдалим, а в Галичині австро-угорські війська були вимушені відступити до Карпат. Східний фронт теж стабілізувався.
Наприкінці 1914 р. до Троїстого союзу приєдналася Туреччина.
ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ:
1.1. Назвіть причини Першої світової війни.