Курс з Новітної історії

Очевидно, це були лише об'єктивні передумови для встановлення тоталітарного режиму у тій або іншій країні, які існували потенційно - тобто як можливість, котра могла реалізуватися, а могла так і залишитися лише можливістю. Багато важив в цьому відношенні збіг суб'єктивних чинників, історичні традиції конкретної країни (наприклад, монархо-деспотичні, як у Росії, мілітаристські - у Пруссії та ширше - Німеччині тощо).

Тоталітарна диктатура в XX ст. мала декілька видів: нацистська диктатура А. Гітлера в Німеччині; комуністична - Й. Сталіна в СРСР; фашистські диктатури в Італії, Іспанії, Португалії, Угорщині; військово-монархічні режими в Болгарії, Румунії, Югославії.3. Періодизація першої частини новітньої історії:

• 1914 - 1918 рр. - Перша світова війна, розв'язана країнами Троїстого союзу проти країн блоку Антанти;

• 1918 - 1923 рр. - період післявоєнної нестабільності. Криза посилила революційні процеси в Європі, загострила класову боротьбу, активізувала демократичні та робітничі рухи - створено Комінтерн, Соцінтерн. У таких країнах Європи, як Італія, Угорщина, Радянська Росія, встановлено диктатури; відроджено під назвою СРСР Російську імперію, щоправда, у дещо урізаному вигляді. Створено Версальсько-Вашингтонську систему повоєнного врегулювання;

• 1924 - 1929 рр. - період економічної стабілізації. По¬долано наслідки війни - стабілізовані фінанси, оновлено виробництво, запроваджено нові методи виробництва -конвеєр, стандартизацію деталей. Наслідком стало еко¬номічне піднесення - «золоті 20-ті», «ера процвітання». У цей же час встановлено диктаторський режим в Юго¬славії;

• 1929 - 1933 рр. - період «великої депресії». Еко¬номічно розвинуті країни охоплює криза, причинами якої були перевиробництво, надмонополізація виробництва, неконтрольований з боку держави розвиток капіталізму -нерівномірність у розподілі національних багатств, незнач¬не втручання держави у відносини між працею і капіталом. Найбільше постраждали від кризи СПІА і Німеччина. Вона була найсильнішою в історії Європи XX століття. Встано¬влено диктатури в Німеччині і Болгарії; в СРСР розпочато індустріалізацію і проведено колективізацію сільського гос¬подарства;

• 1933 - 1939 рр. - період назрівання Другої світової війни. Країни, не задоволені результатами Першої світової війни - Німеччина, Італія, Японія, СРСР, починають бо¬ротьбу за перерозподіл світу. Посилюється державне втру¬чання в економіку - у скандинавських країнах, США, Англії, Канаді проведено ліберальні реформи в інтересах найширших верств населення, а в Німеччині, Італії, СРСР посилення державного регулювання призвело до остаточного утвердження тоталітарних диктатур, за яких держава стала контролювати всі сторони життя країни. Встановлено диктатури в Іспанії і Румунії. З метою захисту від фашиз¬му утворено Народні фронти - у Франції, Іспанії, Чилі.

Вирішити мирним шляхом суперечки, що назріли, не вдалося, і світ було втягнуто у Другу світову війну 1939 - 1945 рр.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ:

1.1. Як змінилося співвідношення сил на світовій арені по закінченні Першої світової війни?

1.2. В яких країнах відбулися революції, посилився національно-визвольний рух? Які наслідки цих подій?

1.3. Охарактеризуйте основні тенденції соціальна-економічного і політичного розвитку країн світу в повоєнний період.

1.4. Визначте основні періоди світового розвитку, дайте їм коротку характеристику.

2.1. Революції відбулися в: Росії, Австро-Угорщині, США, Німеччині, Фінляндії, Словаччині, Франції, Британії (виберіть необхідне).

2.2. Розвалилися імперії: Російська, Французька, Британська, Австро-Угорська, Німецька, Османська (виберіть необхідне).

2.3. Демократія • це ..., а диктатура - ... (закінчіть речення).