ЗАВОЮВАННЯ РИМЛЯНАМИ ВАРВАРСЬКИХ ПЛЕМЕН ЄВРОПИ
Після цього почалася боротьба за вищу владу в Римі. На неї претендували консул Антоній, знаменитий полководець і тріумфа¬тор, і молодий родич убитого Цезаря — Октавіан, якому тоді ледь виповнилося 19 років. Вони разом виступили проти рес¬публіканців. Обох їх підтримали ветерани — учасники воєнних походів Цезаря — та прості люди, яким Цезар заповів виплатити гроші і роздати землі за межею міста. Антоній та Октавіан увели війська в Рим і жорстоко розправилися з республіканцями. Майно вбитих вони захопили і роздали тим, хто їх підтримував.
Брут утік у Македонію, де зібрав велику армію, щоб знову іти на Рим. Але він зазнав поразки. У відчаї Брут заколовся мечем (42 р. до н. е.).
БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ МІЖ АНТОНІЄМ Й ОК¬ТАВІАНОМ. Переможці поділили між собою управління Римською державою. Антоній узяв собі східну частину разом з Єгиптом, а Октавіан — західну частину разом із містом Римом. Антоній поїхав до Єгипту, одружився із вдовою Цезаря — царицею Клеопатрою і залишився там.
Через кілька років після цього Октавіан разом із римським сенатом оголосив Антонію війну. У 31 р. до н. е. біля мису Акцій у Середземному морі відбулася вирішальна битва ко¬раблів Антонія з флотом Октавіана. Під час бою Клеопатра зляка¬лася і, несподівано для Антонія, повернула свої кораблі назад до Єгипту. Антоній поплив за нею. Флот залишився без командуван¬ня, і битву було програно.Невдовзі після цього військо Октавіана зайняло Єгипет. Антоній кинувся на меч і заколовся. За легендою, горда цариця не захотіла стати полонянкою Октавіана. Клеопатра звеліла принес¬ти собі отруйних змій і померла від їхніх укусів.
ВСТАНОВЛЕННЯ ІМПЕРІЇ В РИМІ. Громадянські війни закінчи¬лися, і єдиним правителем Риму став Октавіан, який зосередив у своїх руках усю повноту влади. Він навіть змінив своє ім'я, яке те¬пер звучало так: Імператор Цезар Август. Слово «Цезар» вказува¬ло на родинний зв'язок з Юлієм Цезарем та з його божественни¬ми предками. Ім'я Август, тобто «божественний», дав йому сенат.
Дбаючи про звеличення своєї особи, Август не забував про трагічну долю Юлія Цезаря. Він боявся, щоб і його не запідозри¬ли у бажанні стати царем. Тому він звелів називати себе титулом «принцепс», що означало «перший серед рівних». Його ім'я першим стояло в списку сенаторів, і він дістав право першим висловлюва¬ти свою думку.
Римська держава продовжувала називатися республікою, проте Август встановив у державі свою одноосібну владу. Римська держа¬ва стала імперією (27р. до н. е.).
УПРАВЛІННЯ РИМОМ ЗА ЧАСІВ АВГУСТА. Імператор Август демонстрував дуже скромний спосіб життя. Він з'являвся на ву¬лиці у простому одязі, з полотна, витканого дружиною та донь¬кою. Щоб завоювати симпатії простих людей, Октавіан безкош¬товно роздавав хліб і квитки на гладіаторські бої у цирк. Він звелів відбудовувати зруйновані храми і відновив багато старо¬винних звичаїв. При ньому Римська держава досягла найбільшої могутності.
Октавіан Август проголосив, що республіканський лад зали¬шиться таким, як і раніше. Він обіцяв нічого не змінювати в управлінні державою. Насправді ж сенат і народні збори вже мало що вирішували самостійно, а мусили виконувати повеління Ав¬густа.
Імператор був найбагатшою людиною в Римі. Він був верховним головнокомандува¬чем, верховним жерцем, народним трибу¬ном, головним суддею. Сенат присвоїв йому титул «Батька Батьківщини» — «Патер Патріє». Він правив державою сорок один рік і помер у 14 р. н. е.
РИМСЬКА ФАМІЛІЯ. Сім'я (латиною — «фамілія») дуже багато значила у житті ста¬родавніх римлян. Головним у сім'ї був бать¬ко — «патер фаміліас». Він мав незапереч¬ний авторитет.
На почесному місці в домі римляни три¬мали воскові портрети (маски) своїх помер¬лих предків, а під час урочистих процесій їх виносили з дому.
Свою велику державу римляни уявляли як величезну сім'ю (фамілію) з батьком-імператором на чолі.
Імператор Август відповідав ідеалу милости¬вого та справедливого правителя.