ЗАВОЮВАННЯ РИМЛЯНАМИ ВАРВАРСЬКИХ ПЛЕМЕН ЄВРОПИ
Зайнявши Рим, Цезар оголосив себе диктатором. Три роки після цього точилися війни між прихильниками Цезаря та його ворогами. Ці війни називаються громадянськими, бо в них воювали громадяни однієї держави.
ЄГИПЕТСЬКИЙ ПОХІД ЦЕЗАРЯ. У цей час у Єгипті правили цар Птолемей і цари¬ця Клеопатра, які були братом і сестрою. Цар і цариця були у сварці. Цезар допоміг Клеопатрі розгромити військо Птолемея. Царицею Єгипту було проголошено Клеопатру. Цезар одружився з нею. Єгипет став ще однією провінцією Риму.“ПРИЙШОВ, ПОБАЧИВ, ПЕРЕМІГ!” Син царя Мітридата VI Євпатора Фарнак вирішив повернути собі втрачене його батьком Понтійське царство. Він розпочав війну проти Риму. Юлій Цезар розгромив військо Фарнака, а сам цар загинув під час втечі. Про свою перемогу Цезар повідомив римлян коротко і лаконічно: «Прийшов, побачив, переміг!» (Лати¬ною ці слова звучать особливо ефектно: «Вені, віді, віці».) Відтоді цей вислів став крилатим.
ЦЕЗАР - ПОВЕЛИТЕЛЬ РИМУ. Юлій Цезар зосередив у своїх руках необмежену владу. Сенат і консули слухняно виконували його накази. Це¬заря проголосили «довічним диктатором», його стали називати імператором (у перекладі з ла¬тинської це слово означає «повелитель», так спо¬чатку називали воєначальників у провінції).
Після Цезаря за словом «імператор» закріпи¬лось його сучасне значення — «монарх». Почали випускати монети із зображенням Цезаря.
РЕФОРМА КАЛЕНДАРЯ. У 45 р. до н. е. за нака¬зом Цезаря було проведено реформу календаря. Для цього до Риму запросили вченого-астронома з Єгипту. Відтоді новий календар стали називати іменем Юлія Цезаря — юліанським. У нашій країні ним користувалися до 1918 р. І зараз народ не забув юліанський календар, його дати прийнято називати «за старим стилем».
РІК І МІСЯЦІ РИМСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ. Римський рік складався з 12 місяців. Він починався 1 березня, тобто з початком землеробських робіт. Деякі місяці дістали свої назви за іменами римських богів. Наприклад, місяць березень назвали за іменем бога Марса (порівняй російську назву «март»). Місяць травень — за іменем богині весни та квітів Майї (російське «май»). Місяць чер¬вень — за іменем головної богині Юнони, а січень — за іменем бо¬га Януса Дволикого (російські «июнь» і «январь»).
Деякі назви місяців у перекладі з латинської мови означали просто порядкові числівники. Наприклад, вересень — «сьомий», жовтень — «восьмий», листопад — «дев'ятий», грудень — «десятий» (російські «сентябрь», «октябрь», «ноябрь», «де¬кабрь»).
Латинські назви місяців збереглись у російському, англійському, фран¬цузькому та німецькому календарях.
В українській, польській та біло¬руській мовах вживаються старо¬слов'янські назви місяців. Римляни ділили кожний місяць на три частини. Початок місяця звався «календи». Від цього походить слово «календар». Середина місяця називалася «нони», а третя частина — «іди».
Юлій Цезар був убитий на березневі іди у 44 р. до н. е.
ЗАГИБЕЛЬ ЦЕЗАРЯ. Частина сенаторів злякалася, що в Римі замість республіки знову, як колись, будуть царі. Тому вони вирішили вбити Цезаря. Під час засідання в сенаті, коли сенатори посідали на свої місця, один з них підійшов до Цезаря і смикнув його за одяг. Це послужило сигналом для змовників. Вони кину¬лись на беззбройного Цезаря і вбили його кинджалами. Серед змовників був Брут, родич Цезаря. Падаючи на землю, увесь за¬кривавлений, Цезар вигукнув: «І ти, Бруте?!»
Цей вислів став крилатим, він означає докір зрадникові.
РИМ СТАЄ ІМПЕРІЄЮ
ПОРАЗКА РЕСПУБЛІКАНЦІВ. Сенатори, які вбили Цезаря, на¬магалися переконати народ, що своїм вчинком вони хотіли вряту¬вати республіку від небезпеки царської влади. Та народ ледь не розтерзав змовників, і їм довелося тікати з Риму. Невдовзі після вбивства Цезаря несподівано розлився Тибр, і римляни сприйня¬ли це як кару богів за скоєний злочин.
Тіло Цезаря з великою пишністю спалили на вогнищі за римсь¬ким звичаєм, а на тому місці спорудили храм на його честь.