Наскок

Під час відступу партизанському загону також варто розосередитись і добиратися до місця збору окремими групами а у випадку переслідування навіть окремими бійцями. Коли три групи (штурмова, нападу та розмінування) прибудуть на місце збору, комендант призначає окрему стежу. В цей час весь підрозділ розсіюється і покидає район бойових дій. Стежа (у якій обо'язково мають бути снайпери) стежать за місцем збору й очікують прибуття групи прикриття. У випадку переслідування стежа відволікає ворога на себе, даючи змогу групі прикриття відступити. Відірвавшись від переслідувачів групи розсіюються, покидають район бойових дій.Впродовж національно-визвольних змагань Українська Повстанська Армія широко застосовувала наскоки на опорні пункти німецьких та радянських військ і добивалася значних успіхів. Так однією з перших успішних акцій УПА став наскок упівської сотні сотенного Коробки ( Григорія Перегийняка ) на районний центр Володимирець (північний захід Рівненської області). В результаті стрімкої атаки було знищено підрозділ німецької жандармерії, партизани здобули зброю та боєприпаси .

У 1944 -1945 році УПА, використовуючи свою чисельність та досвід бійців була спроможна проводити операції великими підрозділами (як правило сотнями) навіть супроти добре укріплених оборонних пунктів супротивника. Так 17 грудня 1944 року сотня УПА „Верховинці " зробив наскок на районний осередок Стрілиська Нові ( Дрогобиччина ). В результаті операції було вбито 35 вояків НКВД, знищено будинки радянської окупаційної адміністрації та звільнено 40 в'язнів з місцевої в'язниці .

7 квітня 1945 року курінь „Скажених " здійснив вдалий наскок на селище Посіч, де таборував підрозділ військ НКВД кількістю в 150 вояків. Після тригодинного нічного бою радянський підрозділ було знищено . Його втрати становили 120 убитих . Втрати упівського підрозділу - 1 убитий. Факт таких незначних втрат з боку упістів свідчить про високу майстерність українських партизан при проведенні нічного бою.

Найбільш відомими і докладно описаними наскоками українських повстанців є операції підрозділів УПА проти Вірчі . На них варто зупинитися окремо. Впродовж всього часу партизанської війни місто Бірча служила сильно укріпленим вузловим пунктом системи опорних баз Війська Польського на всьому Закерзонні. Упівці багатократно нападали на ворожий пункт і завдавали йому значних руйнувань, але щоразу нові сили польского війська відновлювали його.

22 жовтня 1945 року сотня коменданта Прута після запеклого півгодинного бою заволоділа Бірчею, було частково знищено і частково розсіяно всю залогу пункту яка налічувала близко 500 вояків та старшин. Загалом польский гарнізон втратив лише убитими 150 вояків. Спалено близко 40 будинків.

Тої ж ночі сотнею Громенка (Михайла Дуди) було здійснено дублюючу акцію - наскок на опорний пункт польского війська у Кузьмині. Попри чисельність польского гарнизону упівцям після майже трьогодинного бою вдалося захопити опорний пункт, знищивши при цьому близко 100 польських вояків та міліціянтів. Втрати УПА складали 4 убитих та 19 поранених (серед них і комендант сотні Громенко).

30 листопада 1945 року на Вірчу було здійснено ще один наскок, на цей раз сотнею Бурлаки ( Володимира Щигельського ). На цей раз метою наскоку було передмістя, у якому проживало польське населення . Сформовані з них парамілітарні формування часто нападали на навколишні українські села . Упівці спалили передмістя, попередньо дозволивши цивільним полякам евакуюватися з усім майном. В час акції відділи наближалися до міста Вірчі на 500-600 м. У місті стояла залога війська і міліції, числом 580 вояків. Незважаючи на обстріл упівці контратакували і відкинули ворога аж до міста . Поки супротивник організовував оборону міста, підрозділ УПА під прикриттям мінометів відступив.

Історія партизанських воєн знає й інші приклади, коли завдяки детально продуманому плану операції , високій бойовій виучці вояків та оригінальними та неочікуваними для ворога діями партизани добивалися успіху. Таким прикладом є наскок в ' єтнамських партизан В ' єтконгу (мілітарні формування Фронту Національного визволення Південного В ' єтнаму) на укріплений табір американських „Зелених Беретів " у долині А Шао біля кордону з Лаосом у 1966 році Впродовж кількох тижнів в'єтконгівці вели підкопи вглиб бази.Цим самим вони мали намір атакувати американців як з фронту так і тилу. Також заздалегідь на зручних позиціях було приховано виставлено великокаліберні кулемети. В результаті нічна атака в'єтконгівців увінчалася повний успіхом. Американці не змогли скористатися підтримкою авіації почасти через несприятливі погодні умови , почасти через вогонь зенітних кулеметів. Оборонців бази було повністю знищено.

Обстріл

Різновидом наскоків є обстріл - проведення масованого вогню по стаціонарному об'єкту супротивника без вторгнення у його безпосередній периметр.