Збройні Сили та інші військовi формування України на сучасному етапі
До складу військ ППО входять зенітні ракетні вій¬ська (ЗРВ), винищувальна авіація (ВА), радіотехнічні війська (РТВ), спеціальні війська, частини, установи і підрозділи тилу.
Основною вогневою силою системи ППО держави є • ЗРВ, які мають завдання знищувати засоби повітряного нападу в межах зон ураження. Зенітно-ракети і частини озброєні найновішими зеніти о-ракети йми комплексами і системами: С-200, С-300, С-125, БУК, ОСА та ін. Ракети цих комплексів можуть знищувати повітряні цілі на від¬стані до 250 км і на висотах до 40 км. ЗРВ можуть боро¬тись з будь-якими засобами повітряного нападу - стра¬тегічною і винищувальною авіацією, крилатими ракета¬ми, безпілотними літальними апаратами.
Винищувальна авіація військ ППО є їхньою основ¬ною маневреною силою і призначена переважно для зни¬щення повітряних цілей. Сучасні літаки, які є на
озброєнні ВА (серед яких - відомі у всьому світі винищувачі Су-27 і МіГ-29) - можуть вести бойові дії в радіусі 1400 км зі швидкістю до 3000 км на годину на висотах до 36 кім.
Радіотехнічні війська є основним джерелом інформа¬ції про початок повітряного нападу, Вони діють в інтере¬сах ЗРВ і ВА, забезпечують необхідними даними команд¬ні пункти. Дальність їхніх дій - понад 360 км і по ви¬соті до 85 км.
Війська ППО постійно несуть бойові чергування. Це війська постійної бойової готовності. Термін готовності чергових засобів до бойового застосування становить від 2,5 до 12 хв. Сьогодні вони охороняють понад 7000 км повітряного простору нашої держави, здійснюють контроль перельотів авіації з дев'ятьма суміжними кра¬їнами. Практично щоденно на контролі військ ППО пе¬ребувають від 260 до 310 повітряних літальних апаратів. У своїй багатогранній діяльності війська ППО України мають прямий зв'язок з командними пунктами військ ППО Росії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Молдови, Румунії, Болгарії, Білорусі. Взаємовідносини будуються за двосторонніми домовленостями між Україною і цими державами.
ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ
Військове-Морські сили (ВМС) - самостійний вид Збройних Сил України. Геополітичне положення неза¬лежної української держави характеризується наявністю морських кордонів протяжністю майже 1600 км вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів.
Відповідно до Воєнної доктрини України принци¬пами розбудови ВМС е:
- наукова розробка усіх проблем: урахування зміни завдань флоту, широти можливих районів бойових дій, менший склад ВМС, їх бойова ефективність;
- оптимальне збалансування сил ВМФ з ураху¬ванням театру військових дій;
- урахування фізико-географічних умов можливих районів повсякденної діяльності ВМС;
- використання багатої спадщини Військово-Мор-ського флоту колишнього СРСР, досвіду провідних морських держав світу;
- вимоги уніфікації озброєння і бойової техніки як для ВМС, так і для інших видій Збройних Сил України.
Основні завдання ВМС визначаються вимогами Во¬єнної доктрини України і принципами розбудови ВМС.
У мирний час основними завданнями ВМС є: під¬тримка сприятливого оперативного режиму е зоні відповідальності флоту, участь у миротворчих операціях, у сучасних навчаннях з флотами інших держав, в охороні районів діяльності риболовецького і торгового флотів України, судноплавства, в боротьбі з терористами на морі.
У воєнний час основними завданнями ВМС е: відбит¬тя нападу авіації з морського напрямку, знищення удар¬них підводних човнів і надводних кораблів, оборона місць дислокації флоту і десантно-доступшіх районів та ділянок узбережжя, допомога сухопутним військам на приморському напрямку, участь у протидесантних опера¬ціях, висадка тактичних десантів за планами флоту та ін.