Збройні Сили та інші військовi формування України на сучасному етапі

Принцип загального військового обов'язку громадян України. Військова строкова служба в Збройних Силах України є конституційним обов'язком кожного громадя¬нина нашої держави (чоловічої статі). Виняток станов¬лять лише ті громадяни, які мають підстави для звіль¬нення від військової служби. Комплектування армії та флоту в Україні проводиться за змішаним принципом; за контрактом (служба офіцерів, прапорщиків, старшин) та на основі призову юнаків на строкову військову службу. Цей принцип комплектування армії існує в більшості держав світу. Лише у США, Англії та Японії війська комплектуються виключно на основі контракту, бо наз¬вані країни мають для цього відповідні соціально-еконо¬мічні умови. Однак наймана армія має як переваги, так і суттєві недоліки.

Принцип добровільного вступу на кадрову військову службу. Зарахування на кадрову військову службу (за контрактом) проводиться лише на добровільній основі, коли громадянин виявляє бажання укласти відповідну угоду.

Принцип дотримання військової дисципліни (про це йтиметься далі).Принцип гласності в діяльності Збройних Сил України і збереження державної та військової таємниці. Загальні питання навчально-бойової діяльності армії та флоту ма¬ють висвітлюватись у засобах масової інформації. Таки-

ми питаннями відповідно до міжнародних угод вважа¬ються: попередження населення країни, світової грома¬дськості про військові навчання і маневри, повідомлення про зміни у військовому керівництві та ін. Але гласність не є підставою для розголошення державної та війсь¬кової таємниці, не повинна призводити до зниження на¬ціональної безпеки держави. Тому розголошення інфор¬мації щодо державних та військових таємниць тягне за собою юридичну відповідальність.

Принцип позапартійності. Цей принцип уперше вті¬лено в концепції національних Збройних Сил України. Він означає, що військовослужбовці не можуть бути чле¬нами політичних партій, організацій, рухів. Армія і флот перебувають поза політикою і виконують свої фун¬кції відповідно до законів України.

Принцип гарантованого соціально-правового захисту військовослужбовців означає, що їм гарантуються права, свободи, соціальний захист, а також в разі необхідності правовий захист з боку держави згідно з чинним законо¬давством.

Збройні Сили України є основою військової організа¬ції держави. Державною програмою будівництва та роз¬витку Збройних Сил України передбачено мати у їхньо¬му складі чотири види Збройних Сил: Сухопутні війська, Військове-Повітряні сили, Війська Протиповітряної обо¬рони, Військово-Морські сили; спеціальні війська; Залі¬зничні війська, а також органи управління і тилу, з'єд¬нання, частини, військово-навчальні заклади, установи, підприємства, які не входять до видів Збройних Сил.

Кожний вид Збройних Сил України має свої роди військ, що характеризуються певним призначенням, бо¬йовими можливостями, військовою технікою, зброєю, кадровим складом тощо.

СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА

(війська наземної оборони)

Сухопутні війська (СВ) - вид Збройних Сил, приз¬начений для ведення бойових дій переважно на суходолі, най численніший і найрізноманітніший щодо озброєння та способів бойових дій.

Формування власних Сухопутних військ в Україні почало здійснюватися 12 грудня 1991 р., після підписан¬ня Президентом України Указу про Збройні Сили Укра¬їни. З 1 грудня 1997 р. Сухопутні війська мають три опе-

ративні командування - Південне, Західне і Північне; крім того, 5 армійських корпусів, 11 танкових та механі¬зованих дивізій, 7 окремих механізованих бригад, 2 ар¬тилерійські дивізії', близько 40 бригад різних родів військ і служб, а також частини тилового і технічного забез¬печення (див. схему).

На початку 1997 р. затверджено Державну програму розвитку і будівництва Сухопутних військ. У ній визна¬чено чисельність, систему підготовки офіцерів, прапор¬щиків, сержантів, питання комплектування Сухопутних військ, а також систему бойової підготовки.