Марш і похідна охорона
Для управління вогнем старшим командиром при¬значаються єдині орієнтири і сигнали. Замінювати їх за¬бороняється. При необхідності командир взводу може призначати додатково свої орієнтири, але під час допо¬відей старшому командиру і підтримання взаємодії використовуються тільки орієнтири, вказані старшим ко¬мандиром. Як орієнтири вибираються добре видимі міс¬цеві предмети. При використанні нічних прицілів як орі¬єнтири вибираються місцеві предмети, по можливості, з більшою відбивною здатністю в межах дальності дії прицілів. Орієнтири нумеруються справа наліво і по ру¬бежах від себе в бік противника. Один з них призна¬чається основним.
Цілевказання може здійснюватися від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямків руху (атаки) тра¬суючими кулями і снарядами, розривами снарядів та сигнальними засобами, а також наведенням приладів і зброї в ціль.
20. Командир взводу управляє взводом по радіо, командами, які подаються голосом, сигнальними засо¬бами та особистим прикладом.
Командно-спостережний пункт командира взводу знаходиться: в обороні - в глибині опорного пункту; в наступі - у бойовому порядку взводу, а під час дій механізованого взводу в пішому порядку - за цепом взво¬ду в такому місці, звідки забезпечується найкраще спо¬стереження за противником, діями своїх підлеглих, сусі¬дів і місцевістю, а також безперервне управління взводом.
Командир відділення управляє підлеглими команда¬ми, які подаються голосом, сигнальними засобами і осо¬бистим прикладом. Під час дій відділення в пішому по¬рядку він завжди знаходиться в цепу відділення.
Всередині бойової машини піхоти (бронетранспорте¬ра), танка командир взводу (відділення, танка) управ¬ляє діями підлеглих командами, які подаються по пере¬говорному пристрою або голосом, і встановленими сигналами.
Доповідь старшому командиру та оповіщення сусідів і підлеглих про обстановку є найважливішим обов'язком командира взводу (відділення, танка) в бою.
У доповіді старшому командиру вказується, до якого часу, де і яке завдання виконує підрозділ, положення сусідів, склад і характер дій противника, своє рішення.Командир взводу( відділення, танка) негайно допові¬дає старшому командиру: про раптовий напад против¬ника або його появу там, де його не чекали, про виявлені загородження і зони зараження; про захоплення поло¬нених, документів та озброєння противника; про засто¬сування противником нових засобів і способів дій; про різку зміну дій противника (раптовий відхід, перехід до оборони, проведення контратаки); про різку зміну положення і втрату взаємодії з сусідами; про кожне рі¬шення, яке прийняте за особистою ініціативою в зв'язку із зміною обстановки.
Під час роботи на радіостанціях суворо дотриму¬ються правила ведення переговорів. У взводі всі команди в бою передаються по радіо відкритим текстом. Під час передачі команд командири відділень (танків) виклика¬ються позивними, а пункти місцевості указуються від орієнтирів і умовними найменуваннями. Під час створення противником радіоперешкод радіостанції за командою командира роти (взводу) перестроюються на запасні частоти.
Оповіщення особового складу про повітряного про¬тивника, про безпосередню загрозу і початок застосу¬вання противником ядерної, хімічної та біологічної зброї, а також про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження здійснюється єдиними і постійно діючими сигналами.
Сигнали оповіщення повинен знати весь особовий склад підрозділу. Командир взводу (відділення, танка) завчас¬но визначає порядок дій підлеглих за сигналами опові¬щення та при їх одержанні подає відповідні команди.
Для взаємного пізнавання, визначення належності та місцезнаходження частин і підрозділів від спеці¬ально підготовленого відділення (екіпажу) може призна¬чатися пост (пункт) позначення батальйону (роти).
Пост (пункт) позначення, як правило, складається з двох солдатів і одного сержанта, який призначається старшим.
На посту (пункті) повинні бути прилади спостере¬ження, великомасштабна карта або схема місцевості, журнал контролю, компас, годинник, ліхтар, засоби зв'язку і подання сигналів пізнавання, позначення і опо¬віщення.