Марш і похідна охорона

бойові завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізо¬ваного взводу, крім того, - завдання безпосередньо під¬порядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим);

час готовності до виконання завдання;

своє місце і заступника.

Бойовий наказ повинен викладатися коротко і гранично ясно.

Під час організації взаємодії командир взводу пови¬нен узгодити зусилля штатних і приданих вогневих за¬собів для успішного виконання поставленого завдання, добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень (танків) бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.Організовуючи бойове забезпечення, командир взво¬ду вказує порядок спостереження та дій особового скла¬ду під час застосування противником зброї масового ура¬ження і високоточної зброї, порядок інженерного облад¬нання позицій, заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.

Під час організації управління командир взводу уточ¬нює (доводить) радіодані та порядок користування ра¬діо- і сигнальними засобами зв'язку.

Командир відділення (танка), удержавши бойове завдання, повинен: зрозуміти завдання взводу, відділен¬ня (танка), а також завдання сусідів, нас готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання; з'ясувати, де противник і що він робить, а також місце розташування його вогневих засобів; вивчити місце¬вість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підсту¬пи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню; визначити завдання особовому складу і віддати бойовий наказ.

У бойовому наказі командир відділення (танка) ука¬зує:

орієнтири;

склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

завдання взводу і відділення (танка);

завдання сусідів;

завдання особовому складу: навіднику-оператору (на¬віднику гармати, навіднику кулемета бронетранспорте¬ра), кулеметникам, гранатометнику, механіку-водію (во¬дію), а при необхідності і решті особового складу; командири гранатометного і протитанкового відділень, крім того, вказують завдання обслузі;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

час готовності до виконання завдання і заступника.

Під час постановки особовому складу завдань командир відділення повинен вказати місце кожного підлегло¬го в бойовому порядку (на позиції) і визначити порядок спостереження і ведення вогню.

Після віддання бойового наказу командир відділення (танка) організовує підготовку відділення (танка) для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування бойової машини піхоти (броне¬транспортера), танка, виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знан¬ня завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення (танка) до бою.

Управління вогнем є найважливішим обов'язком командира взводу (відділення, танка). Воно включає: розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку важли¬вості і визначення черговості ураження; відбір виду зброї і боєприпасів, виду і способу ведення бою (стрільби); цілевказання, подання команд на відкри^гя вогню або постановку вогневих завдань; спостереження за резуль¬татами вогню і його коректування; контроль за витра¬чанням боєприпасів.