Характеристика хімічних вогнищ, утворених бойовими отруйними речовинами

Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери:

а) інверсія (найбільша стійкість) коли нижні приземні шари повітря холодніші та важчі за верхні. При цьому спостерігаються низхідні струми повітря. Хмара зараженого повітря розповсюджується на далекі відстані ― до 20-40 км. Такий стан буває вночі або погожого зимового дня;

б) ізотермія (менша стійкість) коли температура повітря на поверхні ґрунту і на висоті 20-30 м від землі приблизно однакова, а тому нема його вертикального переміщення, і хмара зараженого повітря розповсюджується вітром на відстань 10-12 км. Такий стан буває ранком або ввечері, а також у хмарні дні;

в) конвекція (найменша стійкість), коли більш теплі і легкі нижні шари повітря піднімаються вгору, викликаючи сильне розсіювання парів та аерозолів ОР, внаслідок чого хмара зараженого повітря розповсюджується на відстань 3-4 км. Такий стан буває в ясні літні дні.

Найбільш сприятливими для застосування противником ХЗ можуть бути ніч, ранкові та вечірні години, а також хмарна погода без опадів.

При слабкому вітрі (швидкість 2 м/с) високі концентрації ОР зберігаються довше, внаслідок поганого провітрювання лощин, ярів тощо. Навіть нестійкі ОР можуть протягом декількох годин перебувати в них, в результаті чого виникає так званий “застій”. При поривчастому вітрі та великій його швидкості вони швидко розсіюються, і глибина розповсюдження зараженого повітря зменшується.Сніговий покрив значно підвищує тривалість зараження (наприклад, Vx зберігають уражаючу дію до розтавання снігу).

При високих температурах ОР швидше втрачають свою уражаючу дію, але збільшується небезпека ураження через органи дихання.

У пухкий пористий ґрунт краплі ОР проникають на глибину кількох сантиметрів, у зв’язку з чим стійкість їх набагато збільшується. Стійкість ОР на піщаному ґрунті в три рази більша, ніж на глинистому.

Через відносну постійність температури і слабке переміщення повітря в лісі зменшується випаровування крапель ОР, а також глибина розповсюдження хмари ЗП.

Так, кожний кілометр глибини лісу у напрямку вітру відповідає 3,5 км на рівній поверхні, що зменшує глибину розповсюдження хмари зараженого повітря на 2,5 км.

Пересічена місцевість зменшує глибину розповсюдження хмари зараженого повітря. Кожні 100 м підвищення висоти зменшують глибину розповсюдження ЗП на 2,5 км.

2. Медико-тактична характеристика та особливості

формування санітарних втрат у вогнищах

При організації лікувально-евакуаційних заходів під час ліквідації наслідків застосування противником ОР завжди необхідно враховувати медико-тактичну характеристику хімічних вогнищ ураження.

Вогнища хімічного ураження поділяють на стійкі та нестійкі, що залежить від типу ОР.

До стійких вогнищ відносять такі, в яких уражаюча дія ОР зберігається протягом 1 години і більше: декілька діб, тижнів, місяців. Такі вогнища можуть утворюватись не тільки для безпосереднього ураження особового складу, але й для зараження техніки та будівель, що створює так званий “сковувальний ефект” та стримує протягом тривалого часу бойові дії військ.

У хімічних вогнищах, які утворені стійкими ОР, особовий склад застосовує засоби захисту органів дихання і шкіри, проводить часткову і повну санітарну обробку, а всі заражені об’єкти (техніка, майно тощо) підлягають дегазації.