Характеристика хімічних вогнищ, утворених бойовими отруйними речовинами
При використанні хімічної зброї (ХЗ) виникають обширні вогнища хімічного ураження. За уражаючою дією на живу силу ХЗ можна порівняти з ядерною зброєю середнього калібру (10-100 тис. т).
Для ліквідації наслідків використання хімічної зброї залучаються різні служби та формування (інженерна, хімічна, медична, цивільна оборона тощо).
Головне завдання медичної служби при ліквідації хімічних вогнищ, які утворюють ОР, організація та проведення лікувально-евакуаційних заходів щодо уражених.
З цією метою залучатимуться різні медичні підрозділи, частини та установи як із Збройних сил, так і формувань цивільної оборони.
1. Поняття про хімічне вогнище
Під вогнищем (зоною) хімічного зараження розуміють територію, на якій перебуває особовий склад, розташовані бойова техніка, транспорт та інші об’єкти, що зазнали дії хімічної зброї, внаслідок чого виникли або можуть виникнути ураження людей і тварин, а також зараження території, бойової техніки, транспорту та інших об’єктів.
У вогнищі хімічного зараження розрізняють район застосування хімічної зброї та зону розповсюдження зараженого повітря.
Район застосування хімічної зброї ― це площа, яка заражується безпосередньо під час вибуху хімічного боєзапасу або внаслідок розбризкування ОР з виливного авіаційного приладу, тобто це частина місцевості, по якій безпосередньо було нанесено удар хімічною зброєю.
Зона розповсюдження зараженого повітря утворюється за рахунок первинної та вторинної хмар і являє собою площу, у межах якої можливе ураження незахищеного особового складу.
Хмара зараженого повітря (ЗП) ― це об’єм повітря, в якому розподілені пари або аерозолі ОР. Хмари парів та аерозолів ОР, що утворилися в момент застосування ХЗ, називають первинною хмарою ЗП. Хмару парів ОР, що виникла внаслідок випаровування ОР із зараженої поверхні, називають вторинною хмарою ЗП.
Первинна хмара ЗП, що розповсюджується вітром, може проявляти уражаючу дію протягом короткого часу (приблизно 20-30 хвилин).
Уражаюча дія вторинної хмари визначається часом повного випаровування ОР із зараженої поверхні. Таким чином, у районі безпосереднього застосування ХЗ, особовий склад може зазнати ураження від впливу краплиннорідких ОР, парів та аерозолів первинної хмари.
За межами цього району, в напрямку вітру, ураження виникають від пари та аерозолів первинної та пари вторинної хмар. При цьому площа зараження первинною та вторинною хмарами ЗП набагато перевищує площу зараження в районі застосування ХЗ.
Нервово-паралітичні та шкірнонаривні ОР застосовують у краплиннорідкому або грубодисперсному аерозольному стані, що призводить до створення первинної та вторинної хмар. Застосування загальноотруйних, задушливих, психотоміметичних, подразнювальних ОР супроводжується утворенням тільки первинної хмари, тому що ці ОР застосовуються у пароподібному (синильна кислота, фосген) або тонкодисперсному твердому аерозольному стані (психотоміметичні, подразнювальні ОР).
Під глибиною розповсюдження хмари ЗП розуміють відстань від підвітряної межі району застосування ХЗ до межі, на якій перебування особового складу без засобів захисту стає безпечним.
Розміри та характер вогнища хімічного зараження залежать від фізико-хімічних та токсичних властивостей ОР, засобів та способів їх використання, метеорологічних умов, рослинного покриву, рельєфу місцевості та характеру забудови.
З метеорологічних умов найбільший вплив справляє вертикальна стійкість приземного шару атмосфери, швидкість, напрямок вітру, температура ґрунту і повітря, опади.