Організація медичного забезпечення механізованого (танкового) полку в наступі

При плануванні медичного забезпечення бойових дій військ важливо не тільки визначити можливу величину санітарних втрат, але й їх розподілення по рубежах, бойових завданнях, елементам бойової побудови військ. В другій світовій війні в ході бою найбільше число санітарних втрат, як правило, відмічалось в перший день при прориві головної смуги оборони противника і значно зменшувалось при дії в глибині його оборони. В сучасних умовах в залежності від завдань, які вирішуються полком і тактики дій противника, який обороняється найбільші санітарні втрати можна очікувати при прориві передового району оборони бригади і позиції бригадних резервів противника.

Якщо всі санітарні втрати механізованого (танкового) полку від звичайних видів зброї за добу бою при наступі прийняти за 100%, то 60% з них можуть складати при виконанні найближчого завдання, а 40% - при виконанні подальшого завдання.

При прогнозуванні величини санітарних втрат, а також оцінці втрат, доцільно визначити і їх структуру, так як вона безпосередньо впливає на обсяг і зміст медичної допомоги. Порівняльні дані щодо структури вогнепальних уражень за досвідом другої світової війни 1941-1945 р.р., війни в Афганістані 1979-1989р.р. та локальних війн другої половини ХХ століття подано в таблиці № 1.

Таблиця № 1.

Суттєво зростуть, порівняно з минулими війнами, втрати від звичайних видів зброї. При цьому збільшиться питома вага важких та вкрай важких поранень, опіків.

З досвіду другої світової війни з загального числа санітарних втрат легкопоранені складали менше половини, поранені середньої важкості – стільки ж і важкопоранені – не менше 15%. Частота виникнення травматичного шоку рівнялась 10-12% від загального числа поранених.

Приведені показники є усередненими, і в залежності від виду бою, характеру засобів ураження, які застосовувались, вони зазнавали значних коливань. Безперечно, в умовах сучасного бою, в зв’язку із змінами, які відбулися в засобах ураження, в тому числі і звичайних, число осіб, які потребують медичної допомоги по життєвих показаннях, в протишокових заходах, а також у виносі і вивозі з поля бою, значно зросте. У зв’язку з важкістю і складністю поранень збільшується і час для надання медичної допомоги одному пораненому.2.Заходи, які проводяться медичною службою в період підготовки до бою. Оформлення плану медичного забезпечення механізованого полку в наступі.

Успішне забезпечення наступу в багато чому залежить від якості, своєчасності і повноти заходів, які проводить медична служба в підготовчий період. В той же час перелік цих заходів і повнота їх виконання визначаються тривалістю цього періоду, обстановкою та характером майбутніх бойових дій. Однак, у всіх випадках повинні бути визначені і проведені основні заходи, до числа яких слід віднести:

- евакуацію поранених і хворих з підрозділів медичної служби і зосередження цих підрозділів в назначених районах в готовності до роботи;

- доукомплектування особовим складом і транспортом підрозділів медичної служби;

- отримання засобів підсилення від вище стоячого начальника медичної служби та їх розподілення у відповідності з прийнятим рішенням, а також створення необхідного резерву;

- поповнення витраченого медичного майна, створення необхідних запасів та приведення в готовність санітарної техніки,;

- забезпечення особового складу військ індивідуальними засобами надання першої медичної допомоги;

- навчання особового складу полку прийомам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях;

- збір відомостей, які характеризують санітарно-епідемічний стан району майбутніх бойових дій і військ противника;

- проведення особовому складу планових і позапланових (по епідемічним показанням) щеплень;

- посилення контролю за якістю харчування і водозабезпечення особового складу;