Українська історична пісня

А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великую

Потугу я знаю.

Іще й орду татарськую

За собою веду, —

А все тото, вражі ляхи,

На вашу біду.

Одним із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького був Максим Кривоніс, який зі своїм Черкаським полком здобув низку блискучих перемог над шляхтою на Поділлі. Цьому героєві присвячено пісню «Не дивуйтеся, добрії люди». Богатирська сила Кривоноса, який у пісні називається Перебийносом, розкривається у широких батальних картинах.

А Перебийніс водить чимало —

Сімсот козаків з собою,

Рубає мечем голови з плечей,

А решту топить водою.

Цей бравий козак «ляцькую славу загнав під лаву», поклав кінець пануванню шляхти, що попивала «на тій Україні меди та вина ситнії».

Патріотизм і мужність Брацлавського полковника Данила Нечая, його битву та героїчну смерть під містечком Красним оспівує відома пісня «Ой, з-за гори високої».

Ой, не встиг козак Нечай

На коника спасти,

Взяв ляхами, як снопами,

По два ряди класти.

Ой, кинувся козак Нечай

Від дому до дому —

Та вложив же ляхів тисяч

З коней, як солому.

Бідний козак — один із найулюбленіших персонажів історичних пісень. Саме він був у народних очах уособленням найкращого, що було в козацтві: хороброс¬ті, чесності, відданості Батьківщині.