Туристично-краєзнавча подорож по Українських Карпатах

Від озера вирушаємо в північно-східному напрямку, щоб вийти на відріг г.Шурин, яким пролягає основний маршрут від устя струмка Пого¬рільця на полонину Веснарка. Дана зрізка важка в проходженні заболо¬ченість місцевості поблизу струмків, невеликі площі буреломів, крутий схил /до 40 градусів/ прфиході на гребінь відрогу. Так що рекомендує¬мо зупинятися поблизу Високогірного лісництва, робити радіалку до озе¬ра, а потім Починати підйом на Чорногірський хребет доброю ґрунтовою дорогою. Даний Маршрут має нову біло-червону маркіроіку, яка допоможе при орієнтуванні на Чорногорі.

Через дві години напруженої роботи виходимо на полонину Веснарка, яка знаходиться на південно-східних схилах г. Шурин. Звідси відкривається безкрая панорама на гори Гриняви, Чивчини, із-за яких виглядають могутні вершини вже Румунських Карпат /фото № 6/. В південно-західному напрямку видно г.Стіг /Аз»230 град/ де навесні, на раду збирав опришків леген¬дарний Олекса Довбуш,а далі потужна вершина г.Феркєу /1958 м, Аз. 236 град/ вже на румунській території. Як не гарно, та треба далі в дорогу. Серпантинна кам’яниста дорога виводить у східну частину полонини Веснарки, а далі, заходячи в ліс, траверсує північний схил г. Шурин. Через го¬дину ходу ми біля, гірського озера з поетичною назвою Марічейка /фото №7/. Дане озеро належить до високогірних озер і має древнє льодовикове походження. Воно знаходиться на висоті 1510 метрів над рівнем моря, площа дзеркала біля 10 тисяч квадратних метрів, глибина не перевищує 0,8 м.

Зупиняємось тут на ночівлю. Вечір досить прохолодний, відчувається близьке сусідство зі справжнім високогір’ям.

4. В гостях на прикордонній заставі в с. Шибеному

5. Руїни дерев’яної греблі (кляузи) озера Шибеного

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ / 19.06 /

Вночі була добряча гроза, а над ранок температура впала до + 5, все оповив густий туман. Після сніданку виходимо на маршрут. Попереду мрія дітей - Піп Іван. Перейшовши струмок, який витікає з озера Марічейка, рухаємося в північно-західному напрямку. Через 400 м перше роз¬доріжжя, дорога вправо - в долину струмка Погорільця, повертаємо вліво, допомагає біло-червона маркІровка.Чєрез приблизно 1 км друге роздо¬ріжжя, дорога вліво траверсує південні схили г.Піп Іван, треба повер¬нути вправо і серпантином підніматися до вершини по гребеню хребта. Прохолодно, все у хмарах, видимість 25-50 м«Подув північний вітер, є надія, що з часом випогодиться.

Серпантинна кам’яниста дорога пролягає між масивами високогір¬ного криволісся - альпійської сосни, а далі виводить зону альпійських лугів /полонин/.

Перед самою вершиною зустрічаємо двох поляків, які подорожували по Горганах і Чорногорі, а зараз збігають до Шибеного.

6. Підйом на Чорногірський хребет. Полонина Веснарка.

7. Озеро Марічейка біля підніжжя г.Шкурин

 

8. Під Іван Чорногірський (2026 м). На башті обсерваторії

9. Озеро Бребеняскул

З полудень виходимо на вершину г. Піп Іван Чорногорський, Швидко проводимо екскурсії по руїнах обсерваторії, підганяє холод. Фотографуємося на башті для телескопа /фото №8/ І далі з дорогу.

Історична довідка

В 1936-1938 pр. на вершині г. Піп Іван була побудована астрономічно-метеорологічну обсерваторію.В її 43 кімнатах та телескопічній башті розміщались численні наукові прилади, круглорічно жили і прово¬дили спостереження астрономи та метеорологи, спочатку польські, а з вересня 1939р. по червень 1941р. - радянські. У воєнні та повоєнні роки обсерваторі» розграбовано«Будівля віддана на поталу стихіям високогір'я. В цьому році укладено угоду між української та польською сторонами про відбудову обсерваторії з залученням Іноземного капіталу.Рухаємося кам’янисто-ґрунтовими стяжками, які пролягають на пів-денних схилах Чорногірського хребта, так вдається заховатися від холод¬ного північного вітру, пориви якого моментами досягають 10-15 м/с. Видимість до 50 м«Контролювати напрямок руху допомагають кам’яні стовпчики колишнього кордону між Чехословаччиною та Польщею, які були встановлені в 20-х роках минулого століття як результат падіння Австро-Угорської імперії та нового розділу земель в Європі.